Релігійні мотиви геостратегії

Релігійна мозаїка сучасного світу виглядає наступним чином: приблизно 2,2 млрд людей (32%) сповідують християнство, 1,6 млрд (23%) – іслам, 1 млрд (15%) – індуїзм, 500 млн (7%) – буддизм, і 14 млн (0,2%) – іудаїзм.

Мусульмани складають більшість у 49 державах, в яких мешкає 73% світових адептів ісламу. Буддисти переважають у семи країнах (Бутан, М’янма (Бірма), Камбоджа, Лаос, Монголія, Шрі Ланка, Таїланд) – в них живуть 72% представників цієї релігії. Буддизм мав істотний вплив на індуїзм в Індії, даосизм в Китаї, синтоїзм в Японії, шаманство в Центральній Азії, бон в Тибеті. Водночас ці релігії, переймаючи буддистські ідеї і цінності, також впливали на буддизм.

За повідомленнями західних прес-агентств стало відомо, що у північно-західному штаті Ракхайн у М’янмі на кордоні із Бангладеш спалахнуло масштабне насильство на релігійно-етнічному ґрунті, внаслідок якого, за інформацією ООН, за кілька днів загинуло більше 400 людей.

1 вересня 2017 року збройна група мусульманської меншини рохінджа “Армія порятунку Аракан Рохінджа” (ARSA) уже вкотре атакувала 30 поліцейських відділків, військову базу та майже півсотні сіл, де живуть представники буддійської більшості. Повстанці застосували гармати, палиці і саморобні бомби. В атаці брали участь більше 800 бойовиків. Урядові війська відповіли на це жорстокими рейдами проти народу рохінджа. 

Майже 1,1 млн мусульман рохінджа у буддійській М’янмі вважаються одними із найбільш переслідуваних меншин у світі. Рохінджа  протягом багатьох років перебувають у стані апартеїду у М’янмі – їм відмовляють у громадянстві і серйозно обмежують у пересуванні. Уряд М’янми називає їх бенгальцями і вважає нелегальними мігрантами із сусідньої мусульманської країни Бангладеш. А меншина рохінджа  вважає себе корінним народом М’янми, який живе у штаті Ракхайн протягом багатьох поколінь. Найбільш радикальні представники меншини об’єднуються в збройні групи, щоб вести боротьбу проти центральної влади.

Ще на початку 90-х років багато представників народу рохінджа  втекли із М’янми до Бангладеш, де зараз їх майже 400 000. Там вони є джерелом напруженості між двома народами: бенгальці також вважають рохінджа  громадянами іншої країни.

У неділю, 3 вересня 2017 року, в різних країнах відбулися акції на підтримку мусульман-рохінджа. Здебільшого, це були мусульмани з Індонезії та Австралії.

Далека від України М’янма вмить стала близькою для росіян після того, як лідер Чечні Рамзан Кадиров 4 вересня виступив з підтримкою мусульман цієї держави, зібравши у центрі Грозного багатотисячний мітинг. За даними організаторів заходу, в акції взяли участь більше мільйона осіб. Протягом акції на площі біля мечеті Серце Чечні в центрі Грозного натовп кілька разів кричав: “Аллаху Акбар!”, “Ми – мусульмани М’янми”. Схожі акції відбулися у всіх містах Північного Кавказу.

Резонансним можна вважати оголошений ультиматум Кадирова: “Якщо Росія буде підтримувати тих шайтанів, які скоюють злочини, – я проти позиції Росії, тому що у мене є своє бачення, своя позиція”.

Саме заяву Кадирова можна вважати точкою відліку – цього разу лідер Чечні, який неодноразово називав свій народ “бойовою піхотою Путіна”, вперше відкрито пішов проти центральної влади. Більше того, московські мусульмани збирають мітинги на підтримку рохінья вже у центрі Москви.

Ще у березні 2017 року в ООН представили проект резолюції про допомогу мусульманам М’янми, у якій йшлося про масові вбивства, зґвалтування і катування, а також зазначалась вимога надати гуманітарним організаціям доступ до проблемних регіонів країни. Цю резолюцію заблокували Китай і Росія. Чому? Бо М’янма займає п’яте місце серед покупців російської зброї, а загалом товарообіг між РФ та М’янмою складає 500 мільйонів доларів щороку. М’янма також є союзником Китаю в регіоні, а Піднебесна не пошкодує тих, хто стане по іншу сторону політичних барикад.

Однак невже напруженість у буддійській М’янмі може якимось чином вплинути на хід подій в Україні, особливо в південно-східній її частині? Ймовірно, що так. Причиною такого твердження може бути етно-релігійна строкатість сил Російської Федерації, які неухильно дотримуються своїх національних традицій.

Етнічні мусульмани територіально “окупували” Північний Кавказ і Поволжя. Зараз у Росії мусульмани складають від 21 до 23 млн населення. В етнічних росіян, які страждають від алкоголізму, як кажуть, “європейський рівень народжуваності та африканський рівень смертності”. У Москві середній показник народжуваності на одну жінку-християнку – 1,1 дитини, а на одну мусульманку – 2,3. Через кілька років мусульмани складуть половину призовників у російській армії, 

Очікується, що внутрішній конфлікт, який визріває між мусульманськими регіонами (Чечня, Дагестан, Поволжя) і центром (Москвою), з одного боку та мусульманським і буддистським світом, з другого, може призвести до змін значно глибших, ніж розпад СССР, а саме до розвалу РФ з усіма наслідками для геополітичної карти світу.

Як бачимо, мусульманський Кавказ вже закипів, а неподалік від нього – буддійська Калмикія з не менш гарячими людьми. Тому Кремлю вже зараз слід задуматися над розв`язанням цієї напруженої ситуації. Однак чи існує з неї вихід, адже кожне рішення лише погіршить ситуацію Росії як імперського утворення.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Facebook Comments