ЧИ ПОТРІБНІ РЕФОРМАМ КОРЕКЦІЇ?

Зазвичай децентралізація системи державного управління в Україні розуміється як передача повноважень від “центру” на “місця”. Насправді ж це делегування не завжди підкріплене фінансовими можливостями і належними механізмами реалізації накопичених коштів.

До Революції Гідності децентралізація розглядалась в контексті актуалізації соціокультурних відмінностей між регіонами і використовувалась владою переважно для отримання політичних дивідендів, проте сьогодні це питання дедалі більше пов’язують із фінансово-економічною доцільністю. Розв’язання проблеми децентралізації дозволить зменшити політичне протистояння, сприятиме посиленню відповідальності громад за розвиток власних територій, а також підвищенню ефективності використання місцевих ресурсів, що у підсумку може збільшити внутрішньодержавну інтеграцію та поліпшити економічну цілісність України.

У різних політико-економічних умовах та стадіях розвитку ефективність територіального управління і розподілу державних фінансів залежить від ступеня їх централізації. Залежно від територіальної структури концентрації фінансових ресурсів, їх розподілу та використання, у світовій практиці виділяють різні форми суспільних фінансових систем, в основі яких є процеси централізації, децентралізації чи адміністративної деконцентрації тощо.

На практиці самоврядування місцевих громад існує лише у середніх та великих містах і майже відсутнє на інших рівнях. Органи місцевого самоврядування не мають достатніх, насамперед фінансових, можливостей для розв’язання своїх проблем. Чинне законодавство забезпечує чимало важелів для втручання органів державної влади у самоврядні функції. Тому відсутня й справжня зацікавленість місцевих громад у формуванні якісної самоврядної влади. Негативно позначається на рівні цієї влади й політична неструктурованість населених пунктів. Така влада не здатна дбати про суспільний інтерес. Це призводить до зниження якісного рівня державної влади на місцях і в центрі, неспроможності влади діяти в інтересах суспільства.

Модель, що в сьогоднішніх умовах спрацьовує “ефективно”, може бути представлена як матриця, у якій центральна влада керує виконавчим органом місцевого самоврядування. Хоча за нинішньої української моделі самоврядування місцеві державні адміністрації формально не керують, проте вони мають на “місцях” великий вплив, особливо щодо фінансових ресурсів.

Складні завдання системної розбудови суспільства задля досягнення стійкого розвитку України можуть бути вирішені за наявності ефективної системи державного управління на усіх рівнях: центральному, регіональному (обласному), місцевому (районному). Взаємодія різних рівнів влади повинна базуватись на загальнодержавній стратегії із чіткими цілями та завданнями.

Якою ж є ця стратегія? І головне, до якої моделі державного управління схильні сучасні стратеги, розробники та реалізатори: американської (нон-патерналістської), скандинавської (соціально-орієнтованої), французької (демократичної), німецької (бюрократичної) чи іншої? Адже заявлена стратегія визначає і модель майбутнього державного управління.

Передумовами виникнення проблеми неефективності державного управління є: відсутність науково обґрунтованої стратегії розвитку країни, корумпованість судової системи, потужний податковий тягар та недостатня ефективність регулювання підприємницького середовища, недосконалість правової бази, непотизм в органах державної влади, низька ефективність системи державного регулювання. Вони спричинені непослідовністю рішень органів державної влади, відсутністю громадського контролю за діяльністю державного апарату, неефективним адмініструванням податків, недієвістю контролюючих органів, неадекватністю і безсистемністю правового регулювання господарської діяльності, незахищеністю громадян та підприємств від посягань злочинних формувань.

До проявів проблеми неефективності державного управління належать: деформація податкової сфери; неефективна макроекономічна політика; підвищення споживчих цін і зниження якості споживання; скорочення витрат державного бюджету та деформація його структури; зниження продуктивності праці; погіршення кредитних відносин і платіжного обороту; збільшення інвестиційних ризиків; руйнація конкурентного середовища; уповільнення НТП та формування негативного іміджу нашої держави. Усі ці чинники впливають на інвестиційну привабливість економіки країни, її економічну безпеку та фінансову систему, функціонування механізмів конкуренції, розвиток національного виробництва, розподіл національного доходу тощо.

Досвід подолання аналогічних проявів демонструє ефективність ухвалення управлінських рішень на всіх рівнях, створення дієвих механізмів управління економікою країни, наповнення бюджету за рахунок збільшення дохідної частини, підвищення якості продукції, покращення інвестиційного клімату, збільшення кількості робочих місць, економічне зростання. В українській та зарубіжній літературі тема історичного взаємозв’язку державного управління і місцевого самоврядування не втратила своєї актуальності, адже залишилася нерозв’язаною.

Щоб говорити про національну природу того чи іншого явища, потрібно мати неабиякий науковий авантюризм або ж належну аргументаційну, доказову базу. Тим паче, коли мова про державу, управління, місцеве самоврядування, котрі щоразу прагнуть підвести під певні шаблони, загнати в прокрустове ложе, навіть якщо воно й європейське.

Достатньо побіжно оцінити стан державного управління, пов’язаного з дефіцитом економічного та інформаційного суверенітету, аби переконатися, що національні особливості державного управління, як і його науки,  проявляються не через презентативність сильних інститутів державної влади, а через їх слабкість, розмежування державних і національних інтересів.

Бюрократична модель державного управління, до якої прямує нинішній істеблішмент реформаторів, передбачає наявність системи формально зафіксованих правил та процедур, чіткий розподіл праці чиновників, високий рівень їх професіоналізму й компетентності, сувору ієрархію рівнів управління, за якої кожен нижчий рівень контролюється і підпорядковується вищому.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Facebook Comments
Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.