Історичні прототипи. (Частина 1)

Коли Україна відмовлялася від статусу ядерної держави, то аргументами на користь, зокрема, були й такі, як неспроможність країни керувати стратегічними і тактичними ядерними арсеналами та іншими носіями. Напевно, люди, що ухвалювали такі доленосні рішення намагалися зняти з себе відповідальність, однак наслідки цього вироку щоразу про себе нагадують.

Впродовж ХХ століття Україна була ядерною державою та бачила всі етапи розвитку цієї сфери – від розробки ідеї і до її втілення. Створенню атомної зброї передували унікальні технічні новації і оригінальні, непересічні особистості в області теоретичних і практичних досліджень авіа- та ракетобудування.

Саме ці українські вчені поклали свій талант і здоров’я на вівтар Російської імперії, а не власної історичної прабатьківщини.

Олександр Дмитрович Засядько

Олександр Засядько – видатний інженер-артилерист, генерал-лейтенант артилерії. Конструктор ракет, піонер використання їх у військових цілях. Майбутній вчений народився на Полтавщині, освіту отримав в Артилерійському і Інженерному шляхетському кадетському корпусі. Брав участь в італійському поході Суворова, служив під командуванням Кутузова, штурмував Ізмаїл.

Прапрадід майбутнього конструктора бойових ракет Яків Засядько був реєстровим козаком Хорольської сотні (1649). 1659 року він уже лубенський полковник, що може свідчити про одне – відвагу, військовий талант і талант організатора– риси, що їх бачимо потім і в його нащадка.

Прадід Лук’ян Якович і дід Олександра по батьківській лінії Данило Лук’янович були сотниками Лютенської сотні. Пізніше дід Данило Лук’янович був священиком Успенської церкви в Лютеньці.

Батько Олександра – Дмитро Данилович Засядько був голов­ним гармашем Запорізької Січі і родичем останнього кошового отамана Петра Калнишевського, якого Катерина II ув’язнила на Соловках. 

Конструювати прототипи сучасних ракет почав у 1815 році за власний кошт. Через два роки першим створив кілька типів бойових порохових ракет та спеціальний пусковий пристрій для стрільби ними, організував їхнє виробництво і розробив тактику їхнього використання. Організував і очолив Артилерійське училище, пороховий завод та арсенал у Санкт-Петербурзі.

Олександр Засядько сконструював пускові агрегати, що вели залповий вогонь (6 ракет) та пристосування для наведення їх на ціль, розробив тактику бойового застосування ракетної зброї в російській армії. Заснував перший у Росії ракетний завод у Петербурзі та Вище артилерійське училище. Створивши “Ракетну роту №1”, започаткував формування в російській армії нового виду збройних сил. У 1827 році Олександр Засядько став начальником штабу артилерії російської армії.

Першу ракетну атаку Засядько продемонстрував під час російсько-турецької війни при штурмі фортеці Браїлів (нині Вінниччина). Атака була надзвичайно успішною – ворог здався й відступив. Потім були бомбардування Сілістрії та Варни, що остаточно переконали і прихильників, і опонентів Олександра Засядька в ефективності нової зброї.

Микола Іванович Кибальчич

Микола Кибальчич народився 1853 року в місті Коропі (сьогодні Чернігівська область) у родині священика. Навчаючись в гімназії Новгорода-Сіверського, Микола Кибальчич захопився хімією, за що навіть одержав прізвисько Миколка-піротехнік. Згодом навчання продовжив у Петербурзькому інституті інженерів шляхів сполучення. Не закінчивши вишу, він перейшов у Медично-хірургічну академію, де познайомився з народовольцями та захопився їхніми ідеями. Микола Іванович виготовляв для революціонерів вибухівку. Після замаху на імператора Олександра II його ув’язнили.

Однак навіть у в’язниці Микола КибальчичВведите текст или адрес веб-сайта или переведите документ.

Однак  продовжував роботу над проектом створення реактивного ракетного двигуна з твердопаливним багатозарядним двигуном імпульсного горіння. Він також продовжував описувати пороховий двигун, розраховував габарити порохових шашок і камери згоряння ракетного двигуна. Вчений розмірковував над проблемами управління літальним апаратом і забезпечення його стійкості за допомогою крил-стабілізаторів, аналізував способи гальмування апарата в атмосфері під час спуску.

Миколі Кибальчичу вдалося передати папери з розробленим проектом адвокату. Однак охорона їх вилучила, додавши до справи і відправила у спецархіви таємної канцелярії. Матеріали з розробки проекту його ракетного двигуна були опубліковані аж у 1918 році.

Олександр Матвійович Кованько

Винахідник та пілот-аеронавт українського походження, начальник Навчального повітряного парку і офіцерської повітроплавальної школи, генерал-лейтенант Олександр Кованько народився 1856 року на Полтавщині. У 1884 році представив проект аероплана і повітряного гвинта, ще через рік – сформував першу в Росії команду, яка поклала основу військовому повітроплаванню в імперії.

У 1890-1910 роках Олександр Кованько командував Навчальним повітроплавний парком в Санкт-Петербурзі. Під його керівництвом було проведено розробку і випробування аеростатів, дирижаблів та апаратів для отримання газу.

Костянтин Едуардович Ціолковський

Ще одним видатним вченим українського походження був Костянтин Ціолковський. Батьківщиною його предків є Волинь. Батько вченого народився в селі Коростятин, що на Рівненщині. Рід вели від гетьмана Северина Наливайка (повне прізвище Костянтина Едуардовича – Ціолковський-Наливайко).

У 1894 році він розробив проект моноплана, який у 1932 трансформувався в теорію польоту реактивного літака в стратосфері та схеми конструкції літаків із гіперзвуковими швидкостями.

У 1896 році піонер космонавтики розпочав працю над своєю фундаментальною роботою “Дослідження космічного простору з допомогою реактивного двигуна”, яку закінчив у 1903. У ній він обґрунтував теорію польоту ракети з урахуванням зміни її маси в процесі руху, розробив основи теорії рідинного реактивного двигуна, а також елементів його конструкції.

У 1926-1929 роках він розробляє теорію руху складених ракет – ракетних поїздів, що пізніше отримає назву багатоступеневих міжпланетних ракет. Уперше вчений провів розрахунки необхідних запасів палива для подолання сили земного тяжіння.

Юрій Васильович Кондратюк

Юрій Кондратюк (справжнє ім’я – Шаргей Олександр Гнатович) – український вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор так званої “траси Кондратюка”, якою подорожували на Місяць космічні кораблі “Аполлон”.

Народився вчений 1897 у Полтаві. З 1910 навчався в Другій полтавській чоловічій гімназії, а у 1916 році – на механічному відділенні політехнічного інституту Петрограду, але вже в листопаді того ж року його призвали в армію і зарахували до школи прапорщиків при одному з петербурзьких юнкерських училищ. До демобілізації в березні 1918 року воював на турецькому фронті. Після жовтневого перевороту, як офіцер царської армії, був мобілізований в Білу армію, але дезертирував з неї. Побоюючись репресій за своє офіцерське минуле, з допомогою своєї мачухи Олени Петрівни Карєєвої роздобув документи на ім’я Юрія Кондратюка — і під цим ім’ям прожив до кінця життя. З початком Другої світової війни вступив добровольцем до народного ополчення й зник безвісти.

Юрій Кондратюк досліджував засади космонавтики, космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. У праці “Завоювання міжпланетних просторів” (1929 рік) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступінчатих ракет. Першим сформулював теорію багатоступеневих ракет, запропонував використовувати для ракетного палива деякі метали і неметали та їхні водневі сполуки. Розглянув проблеми створення проміжних міжпланетних баз, ідею використання гравітаційного поля небесних тіл для розв’язання цих проблем.

Багато ідей Юрія Кондратюка (про створення космічних систем, про розрахунки траєкторій польотів для висадки на місячну поверхню) використано у практичній космонавтиці, зокрема при плануванні висадки американських астронавтів на Місяць.

Сергій Павлович Корольов

Сергій Корольов – генеральний конструктор космічних систем. Народився у 1907 році у Житомирі. Розвивав теорію ракетного польоту в стратосфері (1934 р.). За його безпосередньої участі створено численні балістичні та геофізичні ракети, ракети-носії і пілотовані космічні кораблі “Схід” та “Світанок”, на яких людина вперше в історії здійснила космічні польоти і вихід у космічний простір. Під його керівництвом проводилися запуски штучних супутників Землі і Сонця, польоти міжпланетних автоматичних станцій до Місяця, Венери і Марса, вироблено м’яку посадку на поверхню Місяця, створено ряд серій штучних супутників Землі.

Прадід визначного винахідника Микола Москаленко був ніжинським козаком. Корольов Сергій Павлович (родове прізвище Королів) ніколи не забував, яка земля дала йому життя і в біографії, що зберігається в його особистій справі, С.Корольов писав, що він українець. Жив у Києві, Ніжині, Одесі. Загалом третина життя вченого минула на українській землі і лишила в його серці теплі спогади, любов до української мови та пісні. З 1938 р. п’ять років відбував покарання у радянських спецвиправниках.

Далі буде…

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Facebook Comments