Ілюстративне фото

Uber-тероризм або “Терор 3.0”

Під впливом глобалізації та розвитку інформаційних технологій сучасний світ кардинально змінюється, з’являються нові явища, що охоплюють усі сфери суспільного життя. Однією з таких новацій стала “уберизація економіки”. Ім’я терміну дала компанія Uber, що створила мобільну програму для пошуку та виклику таксі чи приватних водіїв безпосередньо користувачем.

Однак нові технології не лише задовольняють потреби людини, а й нерідко можуть стати причиною деструктивних процесів в соціумі або навіть інструментом в руках злочинців. Саме таку приховану небезпеку має у собі й уберизація економіки. З одного боку, вона розвиває самозайнятість населення, допомагає боротися з безробіттям, а з іншого – мимоволі стимулює соціально-економічні чинники, що сприяють радикалізації суспільства і створюють підґрунтя для розвитку тероризму.

Терористичні організації ХХ століття, такі як Ірландська республіканська армія або баскська організація сепаратистів ЕТА, мали традиційну тактику – закладали бомби, захистивши себе від вибуху, або брали людей в заручники. Натомість “Аль-Каїда”, що виникла пізніше, почала використовувати терористів-смертників, що захоплювати літаки задля масових жертв. Новітня тактика сучасних терористів, таких як ІДІЛ – це “Терор 3.0”. Вони використовують Інтернет і соцмережі, щоб спровокувати дії одинаків на іншому кінці світу, і все, що потрібно для цього – програма та доступ до мережі.

Як і Uber, ІДІЛ формує ефективний і дешевий “персонал”, для якого не потрібно створювати осередки чи фінансово підтримувати його акції. Роботу посередника виконує віртуальна платформа, а від одержувача сигналу навіть не вимагають зворотної реакції. У гіг-економіці компанії лише залучають фрілансерів для виконання тимчасових замовлень і не працевлаштовують їх офіційно. Аналогічна модель використовують і сучасні терористи, які попри свій декларований консерватизм не відмовляються від використання новітніх технологій і бізнес-ідей.

Система дії “Ісламської держави” за межами зони збройного конфлікту є втіленням ідеї уберизації. При такій моделі будь-яка людина, що перебуває у конфлікті з суспільством, потенційно може стати терористом. І все, що потрібно зробити ІДІЛ, щоб матеріалізувати ненависть бойовиків-одинаків, які є таким ж трудовим ресурсом, як і водії для Uber – зв’язатися з ними через “додаток” для “виконання замовлення”.

Оскільки останні теракти були малобюджетними, бойовики могли реалізувати їх власними коштами. Так ІДІЛ економить на оптимізації фінансів, адже такі терористи стають “самозайнятими партнерами”, що беруть на себе всі витрати, організацію і виконання атаки, а ІДІЛ лише дає їм свій “бренд” та бере на себе відповідальність за здійсненні теракти.

Прикладом уберизації в тероризмі є теракт у Нью-Йорку 31 жовтня 2017 року, здійснений водієм Uber Сайфулло Саїповим. Доказів того, що він був членом осередку ІДІЛ, мав контакти з вербувальниками або отримував установки на здійснення теракту у слідства немає. Однак відомо, що він “приймав сигнали” від організації через певні ресурси в мережі: у його смартфоні виявили 90 відеосюжетів і 3800 фотографій з пропагандою терористичного угрупування, а також інструкції з використання транспортних засобів для нападів. Ймовірно, ІДІЛ гадки не мав про існування Саїпова. Інтернет став тією платформою, що дозволяє майже безконтактно вплинути на того, хто здатен самостійно зробити напад. І хоча Саїпов, найпевніше, не контактував з ІДІЛ, “Ісламська держава” взяла на себе відповідальність за теракт, назвавши бойовика “одним з солдатів халіфату”.

Схожість моделі сучасного тероризму від ІДІЛ і убер-економіки настільки велика, що французький філософ Бернар-Анрі Леві у своїй статті про теракт в Ніцці заявив про “уберизацію масового тероризму”. За його словами, це спосіб впливу на людину без встановлення контакту: “Кожен може стати солдатом в цій новій армії, навіть не проходячи тренування, вербування і ні з ким не контактуючи”.[1] А британська аналітична компанія Schwarzthal Kapital випустила доповідь “Уберизація тероризму: економіка терору”, в якій порівняла сучасний та традиційний тероризм.

Новітні терористичні організації, на відміну від традиційних, украй децентралізовані, не мають чіткої ієрархії, субординації, а всі операції плануються на місці. Однак саме така модель дозволяє успішно проводити теракти на світовому рівні. Уразливим місцем “Аль-Каїди” було її керівництво. Вигнання Осами бен Ладена з Судану, тиск на афганську владу, усунення “терориста №1” стали ударом по міжнародному джихаду.

Сучасний “Терор 3.0” набув нової форми в “убер-тероризмі”. Нова децентралізована модель працює тому, що неможливо ефективно координувати операції на глобальному рівні та враховувати всі контрзаходи міжнародного співтовариства. Перевагою такої моделі для терористів є те, що ліквідація одного з осередків не ставить під загрозу інші. Навіть у разі розгрому угрупування на території Сирії і Іраку, глобальний джихад не буде зупинений, він лише розсіється світом разом з бойовиками, діяльність яких можна легко активізувати за допомогою “додатку” та підключення до мережі.

Змінюється також і система фінансування сучасного тероризму: операції більше не потребують великого фінансування, кошти збираються через отримання кредитів фейковими компаніями, активно використовується краудфандинг, а невеликі грошові пожертвування від прибічників угрупування утворюють чималі суми. Усе це може допомогти терористам вижити в умовах зростаючого тиску з боку міжнародного співтовариства.

Тенденція поширення терактів, здійснених одинаками, вносить корективи до антитерористичних стратегій. У 2016 році Джей Джонсон, голова Міністерства внутрішньої безпеки США, заявив, що сучасний тероризм перейшов на наступну стадію і боротьба з ним вимагає “якісно нового підходу”. Йдеться про налагодження роботи з громадськістю, зокрема з релігійними общинами і діаспорою, що мають суспільний авторитет, виконують організуючу функцію та надають допомогу в зборі інформації про своїх членів. Схожі функції можуть виконувати і компанії чи корпорації, тому їхню допомогу також можна долучити до заходів з запобігання радикалізації.

Уберизація економіки знижує суспільну безпеку, а децентралізована модель бізнесу ускладнює роботу правоохоронних органів, тому в Лондоні, що пережив резонансні теракти, у вересні 2017 року відмовили компанії Uber у продовженні ліцензії на діяльність. Департамент транспорту Лондона зауважив, що головна причина цього рішення – недостатня безпечність служби, зокрема низька якість перевірки біографії водіїв і використання програми Greyball, що блокує доступ поліції до додатка.

У квітні 2017 року Uber повідомив про припинення діяльності у Данії через новий закон, який посилить вимоги для водіїв таксі, а наприкінці листопада 2017 року Окружний суд Тель-Авіва заборонив роботу Uber на території Ізраїлю через відсутність бізнес-ліцензій і страхування у водіїв.

Фінансування тероризму полегшує і процес “уберизації грошей”. Нові фінансові технології оптимізують послуги, наприклад, автоматизують страхування і торгівлю в Інтернеті. Однак нові можливості можуть спричинити і нові ризики. У червні 2017 року директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард вказала на небезпеку застосування терористами фінтех-стартапів для переказу коштів. За її словами, ця модель може бути використана для просування і фінансування радикальної діяльності, зокрема через анонімність віртуальних валют, таких як біткоїн.

У світі вже зростає стурбованість тим, що з посиленням тиску на основні канали фінансування ІДІЛ терористи зацікавляться сучасними технологіями. Американський дослідницький центр RAND наводить дані про те, що частина терористів-одинаків залучає кошти за допомогою фандрайзингових компанії на кшталт Kickstarter. Сьогодні криптовалюти ще не надто популярні серед радикалів, адже ця система поки не розповсюджена на Близькому Сході і Північній Африці, де сконцентровані основні сили терористичних угрупувань. Однак міжнародне співтовариство докладає всіх зусиль, щоб відрізати доступ ІДІЛ до традиційних фінансових систем, що робить криптовалюти усе більш привабливими для терористів.

Отже, глобалізована реальність формує нові виклики та загрози для сучасного світу. Уберизація економіки може значно спростити життя суспільства, однак вже зараз вона стає небезпечною технологією.  Чи може уберизація вплинути на стан міжнародної безпеки та збільшити загрозу міжнародного тероризму, і чи стане об’єднання Uber та російського Яндексу новим викликом для національної безпеки України?

 

[1] http://time.com/4410621/nice-attack-bernard-henri-levy/

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Facebook Comments
Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.