Ілюстративне фото/ pixabay

Еверести на екзопланетах

Завдяки велетенським телескопам ми, ймовірно, зможемо вивчити поверхні віддалених планет, – пише Боб Гендерсон у журналі “Scientific American”.

“Гімалаї спотворюють форму Землі настільки, як людська волосина спотворила б форму більярдної кулі. Хоч спроба віднайдення такої дрібної опуклості на планеті, що кружляє навколо віддаленої зірки, може здаватися смішною, двоє астрономів запропонували спосіб, як розгледіти гори та інші структури на екзопланетах.

Відкриття гір могло б допомогти збагтути, чи екзопланети здатні підтримувати життя. Про це стверджує докторантка астрономії з Колумбійського університету Моїа МакТієр, співавторка пропозиції, надрукованої в квітневому номері часопису “Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Здається, що розвиток життя на Землі залежав від внутрішньої частини планети: тектоніка плит регулює обіг вугілля і температуру, а магнітне поле захищає від небезпечного сонячного вітру. Гори і вулкани є ознакою того, що планета має – або, принаймні, мала колись – таке внутрішнє життя.

Астрономи вже відкрили майже 3700 планет, однак, крім інформації про розмір і масу, ми небагато про них знаємо. Ґрос було відкрито за допомогою “методу транзитів”, при якому астрономи визначають слабенькі потемніння світла далекої зірки тоді, коли планета проходить перед нею. Стратегія, яку запропонувала МакТієр та її колега з Колумбійського університету Девід Кіппінґ, базується на тому самому методі, але вимагатиме величезних телескопів, які не будуть створені ще упродовж довгих десятиліть.

Ідея астрономів полягає в тому, що потемніння світла, викликані пульсуючою, вкритою горами планетою, повинні коливатися. З обережних підрахунків, здійснених вченими, випливає, що можна точно визначити “ямковість” планет за допомогою 74-метрового телескопа, котрий би впродовж шести місяців спостерігав транзити, тривалістю майже 20 годин. Хоча це все ще надто складне завдання для сучасних інструментів, вчені вже планують зробити більші телескопи.

Одним із найсерйозніших застережень Кіппінґа є хмари, котрі можуть оточувати гори. З цим погоджується Ніколас Коуен, астроном з Університету Макгілла, котрий не брав участі у підрахунках. Він все ж боїться, що навіть без хмар образ можуть спотворити атмосферна абсорбція, рефракція і розпорошення. “Підозрюю, що для того, аби той метод подіяв, планета мусила б бути позбавленою атмосфери”, – каже Коуен. Однак науковці Колумбійського університету вважають, що здатні нейтралізувати вплив тих ефектів, проводячи спостереження на різних довжинах хвиль випромінювання.

Однак, якби астрономам таки вдалося з’ясувати, що планета є “вибоїстою”, для визначення її придатності для життя знадобилось би ще й дізнатись, чи на ній є протічна вода, атмосфера тощо. “Жодна окремо взята інформація не приведе до рішення”, – стверджує Кіппінґ”.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.