Фото з відкритих джерел

Морально-етичні індикатори розвитку

Початок третього тисячоліття ознаменував прискорене формування міжнародних ринків, “вільний рух” капіталів, збільшення потоків інформації, розширення наднаціональних фінансових, економічних і політичних інститутів, які мали б згуртувати народи і країни в глобальну цілісність. Та згодом з’ясувалося, що глобалізація не тільки руйнує, а й уніфікує планетарну ієрархію народів і націй. Суперечності між різними етносами, державами, регіональними спільнотами не зникають, а загострюються.

Економічні чи політичні показники не спроможні відобразити розвиток держави цілком. Як слушно зауважив український вчений Степан Злупко, “…в умовах надмірної глорифікації концепція сталого розвитку, прийнята в 1992 р. на конференції в Ріо-де-Жанейро, оперує категоріями збалансованості виробництва і природних ресурсів, передбачає збереження довкілля за допомогою цінових, правових та інших механізмів, переважно державної чи глобальної політики, позбавляючи головного – людської душі, моральних, національних почуттів, віковічного тепла, яке єднає людину з її природним довкіллям”[1].

При визначенні рівня розвитку держави поза увагою залишається фантазія, інтуїція, відчуття, а також мисленнєві засоби, що є найбільш тонкими і точними інструментами пізнання. Впродовж останніх 5-ти років патріотичні гасла не припиняють будити українців. Що стоїть за цими словами і чому вони так позитивно впливають на суспільство? Чого лише вартий вигук “Слава Україні!” з уст хорватів Д. Віди та О. Вукоєвича після перемоги над збірною Росії з футболу.

          Однак, якщо самоідентифікація за допомогою гасел ще зрозуміла, то чим вмотивована європейська інтеграція? Ймовірно, що це симбіоз історичної пам’яті України про “віхи її поступу”; економічного розвитку; пошуку балансу ресурсів; національної безпеки; збереження культурно-духовних надбань; соціальних стандартів тощо. Яких же цінностей не вистачає нам на у цьому виборі?

Україна має демократичні цінності: закони, права та обов’язки, свободу, рівність, справедливість. Демократія також є частиною європейських цінностей, що базуються на традиціях європейського гуманізму (самоцінність людини, свободи, її волі і діяльності). Є у нас і християнські цінності – принцип внутрішньої духовної свободи людини, що не визначається соціальним станом.

Та попри все це, Україна досі не може вийти зі сфери впливу Росії. Хоча ми об’єднані морально-етичними цінностями та завданням євроінтеграції, московські спецслужби, збагнувши, що для “м’якого” загарбання української території потрібна не стабільність, а внутрішні конфлікти, перманентно розпалюють ворожнечу всередині України.

Для Кремля наша європейська стратегія означає остаточне розлучення з Росією, а тому й виховання нових поколінь українців в антиросійському дусі. Через свої підприємства Москва намагається поновити втрачений контроль над економікою України та всіма маршрутами транзиту енергоресурсів в Європу, як це було в часи СРСР.

У середині липня цього року президент Росії Володимир Путін на зустрічі з очільником США Дональдом Трампом у Гельсінкі заявив, що не залишить без уваги транзитний газопровід “Уренгой-Ужгород”. Для Москви Україна й надалі є однією з перших мішеней, наріжним каменем в реанімації імперської Росії.

Нині  нам найперше необхідно інтегрувати українця в Україну ще до вступу в ЄС. Для цього потрібно враховувати не лише економічно-матеріальні, а й морально-етичні чинники розвитку країни. У гуманітарно-освітній сфері насамперед потрібно відмовитися від старих ідеологічних догм та їхніх основних проповідників, виробити історичний та культурний тип українця, захистити його у власній країні.

[1] Злупко С.М. Екогомологія – новий науковий напрямок сучасності (причини і умови формування) // Регіональна економіка. – 2004. – №3 (33), с.35

 

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.