Ілюстративне фото. pixabay

Що дав світові Давос-2018?

Темою 48-го щорічного Світового економічного форуму, що відбувся 23-26 січня у Давосі, була не фінансово-економічна проблема, а філософська: “Створення спільного майбутнього в роз’єднаному світі”. Учасникам зібрання запропонували знайти та обговорити шляхи органічного розвитку людства в умовах нових викликів. Якщо цьогоріч “сильні світу цього” говорили про світове об’єднання, то чого чекати від форуму у 2019-му?

Форум вважається своєрідним діловим барометром для всього світу, його називають авторитетним законодавцем фінансових трендів, хоч дуже мало з того, що передбачає Давос, насправді збувається. Цьогоріч, окрім політичних і економічних сесій, відбулося обговорення проблем кліматичних змін, здорового способу життя, інформаційних викликів і загроз, штучного інтелекту, роботизації та кібербезпеки у глобальному середовищі. Учасники говорили також про криптовалюту, посилення ролі жінок, проблему міграції тощо.

Однак світ вже не одне десятиліття лякають кліматичні загрози, тероризм, зростання кібернетичної злочинності (втручання Росії у внутрішні справи багатьох країн і навіть США, Велика Британія тощо), збільшення міграційних потоків. Кожна з цих проблем має опосередкований стосунок до економіки тієї країни, котра з цим лихом зіштовхнеться. Та все ж серед глобальних ризиків, про які говорили учасники СЕФ, не знайшлося місця для проблем економіки і фінансів.

Усе тому, що зараз відбувається більш-менш спокійний економічний розвиток. Світова економіка, окрім Великобританії, демонструє стабільний приріст ВВП. За прогнозами ОЕСР, глобальне економічне зростання у 2018-му сягне свого рекордного значення за останні вісім років – 3,7% ВВП. Однак згодом економічне зростання загальмується через зниження обсягів інвестицій та небезпечний рівень боргового навантаження на приватні компанії та домогосподарства.

Як не парадоксально, але саме економічне зростання в глобальних зрізах провокує фінансово-економічну кризу. Якщо вірити в циклічність змін, то світову економіку очікує невтішне майбутнє. Тривожним сигналом можна вважати бум американського фондового ринку у 2017-му, коли приріст сягнув 20%. За ним має настати падіння, якщо своєчасно не вимкнути механізми потужної корекції фінансових потоків, а також не змінити існуючу парадигму монетарної політики найкрупніших центробанків світу, яка зможе знаменувати кінець епохи “дешевих грошей”. Як відомо, компанії та приватні домогосподарства у багатьох країнах світу беруть дешеві кредити, що може стати для них проблемою, якщо у майбутньому центральні банки посилять грошово-кредитну політику.

Від узгоджених дій Федеральної резервної системи США, Європейського центрального банку, Банку Англії, Банку Японії, Бундесбанку Німеччини, Національного Банку Швейцарії залежить швидкість економічного зростання. Адже зменшення відсоткових ставок призводить до підвищення ділової активності та водночас збільшення інфляції. Як наслідок – послаблення курсу національної валюти. Однак питання узгодженості планування економічного розвитку, послідовності дій у реалізації трендів на контрольоване економічне зростання не підіймались на цьогорічному форумі.

Та все ж майбутня глобальна фінансова криза вже наближається. Її прогнозує, наприклад, відносний рівень державного боргу, котрий нині перевищує 300% ВВП для США, КНР, ЄС. Ще один чинник неминучого наближення фінансової кризи – це поглиблення соціальної несправедливості. Згідно зі звітом аналітичної організації Oxfam, який презентували в Давосі, 1% найзаможніших людей володіє 82% світових багатств, і їхні активи невпинно зростають. Від 2010 р. статки мільярдерів зростали щорічно в середньому на 13%, а це у 6 разів швидше, ніж заробітна платня пересічних працівників.

На думку експертів Oxfam, зростання числа мільярдерів – це ознака занепадаючої економіки. Великий бізнес не тільки свідомо погіршує становище на ринках праці, намагаючись оптимізувати видатки, а й впливає на державну політику, а головне – концентрує в собі ресурси, які можна було б інвестувати в економіку.

Зростання прірви між багатіями і бідняками є свідченням того, що фінансова криза наближається, оскільки підприємства не можуть реалізувати вироблене, а люди не мають можливості придбати товари. Поглиблюється також дисбаланс економічного розвитку через його основні фактори: дефіцит фінансового капіталу, виснаження природніх ресурсів та надлишок робочої сили через безробіття.

Яка ж користь від заможної “тусовки” для вирішення глобальних проблем, окрім часткової констатації їхнього загострення? За останні роки Давос з потужного економічного форуму перетворився на “говорильню” для бізнесменів, олігархів та їхніх представників в органах офіційної влади. Цьогорічний форум засвідчив, що у “переддень” фінансової кризи, він не спроможний виробити і запропонувати узгоджений механізм протидії, який би пом’якшував катастрофічні наслідки.

Очевидним стало поглиблення суперечностей між “глобалістами”  і “популістами”.

 

 

 

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.