Ілюстративне фото

Трампономіка

Кожна з країн, що проходила соціально-економічні трансформації, по-своєму використовувала теоретичні надбання та практичний досвід інших держав. Чого лише варті мантри про “лібералізацію економіки”, “невидиму руку ринку”, “відкритість економіки” тощо. Сьогодні ці наукові й освітні догми здебільшого спотворюють уяву і викривлюють механізми соціально-економічного прискорення нашої країни.

Останнім часом у науковому й експертному середовищі почали проявлятися контртенденції, які замість “відкритості” самодостатнього ринку розглядають питання ролі і місця держави у захисті національних економічних інтересів, обмеження “недобросовісної конкуренції”, посилення регуляторних функцій задля захисту національного виробника тощо. Іншими словами, крупні світові гравці, як-от США, Німеччина, Франція, відновлюють політику протекціонізму.

З приходом у Білий дім Дональд Трамп ініціював і ввів у дію низку регуляторних, податкових, інвестиційних змін, спрямованих на економічне зростання і прискорення американської економіки. Він почав реалізовувати головні постулати своєї передвиборчої кампанії – проти вільної торгівлі, за протекціонізм та зниження податків.

20 грудня 2017 року Конгрес США підтримав податкову реформу Трампа. Президент заявляв, що зменшення податкових ставок дозволить громадянам США сплачувати лише 10, 20 чи 25% податку на прибуток (залежно від рівня доходів). Від такої політики найбільше виграють американці з найнижчим та найвищим рівнями доходів, а неодружені люди, які заробляють менше 25 тис. доларів на рік, а також сім’ї з річним доходом менше 50 тис. доларів згодом взагалі не платитимуть податків на прибуток. Також цей збір суттєво зменшать для підприємств, а податок на спадщину й зовсім скасують.

Реформа стосується не лише внутрішнього ринку, а й поширюється на світове податкове та інвестиційне середовище. За оцінками експертів, такий підхід прискорить глобальне економічне зростання вже у короткостроковому періоді (2018-2020 рр.).

Головною метою трампономіки є суттєве підвищення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності американських компаній, а також стимулювання їх до повернення прибутків, отриманих за кордоном, назад у США. У квітні 2017 року було анонсовано, що за новим законом знизиться ставка федерального податку на прибуток для всіх компаній, які функціонують у США, з 35% (старі) до 21% (впроваджувані). Цей рівень співвідноситься з відповідною середньою ставкою у провідних розвинутих країнах, зокрема у ЄС – 22%, ОЕСР – 24%, в Україні – 18%. Реформа передбачає виведення з-під оподаткування всіх інвестиційних видатків, спрямованих у технологічні устаткування та інтелектуальну власність.

Встановлюється ставка 10% на прибуток американських транснаціональних компаній, що репатріюється. Раніше повернення прибутків було “беззмістовним”, оскільки оподаткування здійснювалося за ставкою у 35%. Також знизиться гранична ставка на особисті великі доходи – з 39,6% до 35%.

Також реформа передбачає збільшення видатків на значні інфраструктурні проекти. Задекларовані 1,5 трлн доларів інвестицій в інфраструктуру, за оцінками експертів[1], прискорять зростання реального ВВП на 0,1-0,2% упродовж наступного десятиріччя. До того ж відбудеться розширення внутрішніх виробництв і ринків, зокрема й шляхом інституційного захисту національного бізнесу та сприяння перенесенню виробництв із країн, що розвиваються, до США.

Прогнози експертів щодо податкової реформи неоднозначні. Зокрема фінансові аналітики з Tax Foundation побоюються драматичних наслідків для американського бюджету. Вони припускають, що залежно від послідовності й жорсткості втілення податкової політики, у наступні десять років бюджет може втратити щонайменше від 2,6 трлн до 3,9 трлн доларів.

Попри це, реформа щодо поетапного зниження податкових ставок на прибутки, отримані за кордоном, зможе закрити лазівки у податковому законодавстві і сприятиме поверненню коштів у США. Адже такі провідні американські корпорації як Apple, Amazon чи General Electric цілком легально роками не перераховували мільярдних податків до американського бюджету. До того ж, як запевняли консультанти Д. Трампа Відбар Росс та Пітер Наварро, зниження ставок оподаткування пожвавить американську економіку та, як наслідок, гарантуватиме нові податкові надходження.

Важливим у системі податкового реформування США є рішення щодо запровадження 20% акцизу на вироблені за кордоном товари й послуги, що імпортуються до США. Це погіршить умови поставок для іноземних конкурентів, однак для податкової системи США відбудеться компенсація надходжень від зниження оподаткування.

Є ще низка заходів, які стосуються безпосередньо інвестиційних потоків, та можуть мати “вибіркове” застосування стосовно небажаної конкуренції. Наприклад, США зможуть запроваджувати обмеження на приплив китайських капіталів до окремих секторів національної економіки, зокрема технологічних галузей, індустрії, пов’язані з високою складовою інтелектуальної власності тощо.

Зміна режиму корпоративного оподаткування, як очікується у Білому домі, матиме значний вплив на міжнародні інвестиції, причому це стосуватиметься як транскордонних інвестицій, спрямованих до США, так й інвестиційних позицій американських транснаціональних компаній, що функціонують за кордоном. А зважаючи на те, що приблизно половина глобальних накопичених інвестицій або розміщені в США, або ж належать американським транснаціональним корпораціям, то реформа, що запобігає “втечі капіталів” й сприяє поверненню до США інвестицій, фактично впливатиме на світові інвестиційні потоки. Тут мова йде про певну податкову амністію американських капіталів, сконцентрованих за кордоном. Як відомо, найбільші американські корпорації загалом утримують в офшорних юрисдикціях більше 3 трлн доларів. При поверненні в США такі капітали оподатковуватимуться за зниженою до 7,5%ставкою. До того ж “ліквідні активи”, що зможуть швидко повернутися до Штатів, зосереджені здебільшого у крупних корпораціях. Так, світові технологічні лідери Apple, Microsoft, Cisco, Alphabet, Oracle утримують за кордоном 530 млрд доларів, або чверть потенційного обсягу таких активів.

Реформа також враховує один з базових постулатів рейганоміки – ефект стійкого симулювання, при якому більший прибуток корпорацій сприятиме підвищенню заробітних плат і розширенню виробництва, а відтак і зайнятості, що зі свого боку покращить добробут і купівельну спроможність населення, наслідком чого стане додатковий економічний розвиток і збільшення надходжень до бюджетів. Отже, американські корпорації, що функціонують за кордоном, зможуть нарощувати власні прибутки, а це кумулятивно вплине на економіку через зростання доходів і розвиток домогосподарств США[2].

[1] Growing the American Economy: The Economic Report of the President

[2] Довідково: в травні 2018 р. у США зросла кількість робочих місць, а рівень безробіття знизився до 18-річного мінімуму – 3,8%.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.