Історія та сучасність

Українська Самостійна Соборна Держава: марення та реалії

Отже, де тут державницький проект? Хто, коли й де його розробляв? Хто, коли і як мав імплементуватися за умов війни радянських та німецьких союзників? Як “доводився”до крайових екзекутів? Де, коли і як довго вони існували? У відповідь – могильна тиша або відверта брехня…

Читати далі…

Яку державу хотіла будувати ОУН?

Є лише два варіанти вирішення будь-яких проблем: пристосуватися до реалій, намагаючись трансформувати їх у “потрібному” напрямі еволюційними, ненасильницькими, правовими способами, або спробувати “зламати” їх, вдаючись, зокрема, до терористичних методів.

Читати далі…

Перша світова війна та її вплив на європейські державні фінанси

Перша світова війна спричинила у Європі величезні фінансові збитки та водночас прискорила перебудову буржуазних країн у напрямку становлення “капіталізму з людським обличчям”(соціального капіталізму), остаточно зруйнувала упередження про обов’язкове “золоте підґрунтя” успішного функціонування фінансового господарства й валютної стійкості. Золото відтоді перестало бути домінантою у економіці. Війна дорогою ціною прискорила еволюцію світового фінансового ринку, підштовхнувши Європу і Америку до вдосконалення своїх економічних систем. Результати цих перетворень сьогодні втілені у моделях ведення державних і банківських фінансів США, Канади, Великої Британії, Франції, Німеччини та інших країн.

Читати далі…

Європейський націоналізм і його українська мутація

В 1929 р. колишній фенріх (типу підофіцер) Австро-Угорської армії, потім полковник армії Української Держави (Гетьманату П. Скоропадського) 38-річний Євген Коновалець ініціює створення Організації Українських Націоналістів. Програмова мета – створення незалежної, соборної держави на всіх українських етнографічних землях.

Читати далі…

В’ячеслав Чорновіл: сторінки життєпису

25 березня 1999 р. загинув за нез’ясованих обставин в автокатастрофі. Соратники В. Чорновола та його син Тарас вважають його загибель політичним убивством.  Похований на центральній алеї Байкового кладовища (ділянка №1) у м.Києві.

Читати далі…

“Тверда рука” Шарля де Голля: досвід для України

Зрозуміло, що ці та й інші пасажі у зовнішній політиці де Голля відверто не сприймалися США, Великою Британією, ФРН та іншими країнами. Так чи інакше політикум цих держав висловлював незадоволення зовнішньополітичним курсом Франції, й особливо яскраво це проявилося під час травнево-червневої кризи 1968 р. Відтак, ці французькі події послабили авторитет президента де Голля, що згодом призвело до його відставки у квітні 1969 року.

Читати далі…

Століття Гетьманату. Замахи на гетьмана

Більшовицька Росія формувала в Україні армію терористів, що мали усунути гетьмана та здійняти військовий заколот, який би розбурхав масштабне повстання проти влади. Отже, водночас із планами збройного повстання українських соціалістів існував і проект фізичного усунення гетьмана, який готували більшовицькі агенти. У спецслужб РСФРР, на відміну від українських опозиційних діячів, було достатньо кадрів з практичним досвідом проведення терористичних актів. Українським заколотникам-соціалістам (групі Винниченка – Шаповала) більшовики навіть пообіцяли “допомогу людьми і на організацію повстання обіцяли дати допомогу три мільйони карбованців”.

Читати далі…

Невидима війна гетьмана Скоропадського

Саме тоді в Україні діяли й російські терористичні організації, що прагнули посіяти паніку, розсварити німців з українцями. Першим терористичним актом був вибух 6 червня 1918 р. порохових складів на передмісті Києва, в Звіринці. Внаслідок нього майже 10 тисяч осіб залишилися без притулку, ще тисяча загинула чи зазнала поранень. 14 червня в Києві зайнялось 35 складів із дровами. Вогонь знищив паровий млин, спиртовий завод, фанерну фабрику та житло майже 10 тисяч осіб. 31 липня в Одесі стався вибух на складі набоїв.

Читати далі…

За що Петрові Болбочану надали звання полковника армії Української Держави?

Полковник Петро Болбочан стояв біля витоків української армії. У революційному 1917 р. він став командиром Республіканського полку, згодом – очільником Запорізького корпусу. У 1918 р. Кримський похід приніс йому визнання, а вже за Гетьманату 35-річний Болбочан, командир 2-го Запорізького пішого полку, прославився як невтомний борець з більшовиками.

Читати далі…

СТАНОВЛЕННЯ ВИЩИХ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ (1917–1918 рр.) Частина 2

Характерним явищем для УНР стала боротьба між законодавчою та виконавчою владою. На динаміку створення відомств негативно впливало і недостатнє фінансування. Секретарства співпрацювали з фаховими українськими громадськими організаціями й створювали за їх допомогою відповідні відділи у власних структурах.

Читати далі…

Translate