By 
Нагадаю, що вперше українські паперові грошові знаки було запроваджено 19 грудня 1917 р., коли Центральна Рада прийняла в цілому тимчасовий закон “Про випуск державних кредитових білетів Української Народньої Республіки”, що отримали назву “карбованці”. Тоді ж на них вперше було зображено тризуб як символ УНР, яка на той час де-юре ще перебувала у федеративному зв’язку з Російською Республікою, але де-факто вже була самостійною державою.
Попри це, після першої емісії карбованців генеральний секретар судових справ М.Ткаченко 30 грудня 1917 р. на засіданні уряду запропонував встановити в Республіці нову основну “міру украінських грошей – гривну, яка ділиться на 100 шагів”.
22 січня 1918 р. УНР IV Універсалом оголосила про свою самостійність, проте внаслідок російсько-більшовицької агресії в ніч з 26 на 27 січня уряд УНР втратив контроль над Києвом.
Самостійний статус Республіки все ж дав їй можливість укласти 9 лютого 1918 р. Берестейський (Брестський) договір з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною. Центральні держави, між іншим, погодилися надати Україні військову допомогу в боротьбі з більшовиками. Українські частини просувалися разом з новими союзниками вглиб країни. Багнети 450-тисячного німецького та австро-угорського війська поволі звільняли територію УНР від загарбників. На визволених землях слід було налагодити адміністративне й господарче життя, однак потреби державно-адміністративного й економічного відновлення вимагали значних коштів.
Перед урядом знову постала проблема нестачі грошей, що ускладнювалася не лише новою руйнацією від воєнних дій та грабіжницькою політикою колишньої більшовицької окупаційної влади, але й відсутністю в українських можновладців засобів до випуску грошових знаків. За наказом з Петрограду більшовики у триденний термін розграбували українські банки та їхні відділення і перевели всі кошти у Держбанк РСФРР. Золото у злитках та монетах також конфісковувалося на користь Росії. Як наслідок, після відновлення влади в УНР зовсім не залишилось коштовних металів.
Залишаючи Київ, більшовики реквізували майже 40 млн руб. з місцевої контори Державного банку. Емісію карбованців здійснити було неможливо, бо столиця все ще була в руках більшовиків. До того ж, навіть якби УНР повернула владу у Києві, відновити випуск карбованців було б вкрай проблематично, адже матриці, кліше і державні штампи, необхідні для їхнього друку, також забрали більшовики.
За таких обставин урядовці, що на той час розташовувались у Житомирі, знову повернулися до думки про запровадження в УНР нової валюти, а для задоволення поточних потреб вирішили скористатися грошовим сурогатом (бонами) місцевого самоврядування. 14 лютого 1918 р. Рада народних міністрів (Голубович, Порш, Христюк, Ткаченко, Сидоренко) за пропозицією Ткаченка дозволила Житомиру “видати бони з забезпеченням кредитовими білетами з тим, щоб всі відповідні написи були зроблені державною мовою, і мали напис: «Українська Народня Республіка»”.
1 березня 1918 р. (за новим стилем) у Житомирі було зібрано засідання Малої Ради УНР на чолі з М.Грушевським. На порядку денному стояло лише одне питання: законопроект про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів. Від комісії законодавчих внесень Скнарь зачитав присутнім проект закону, який Мала Рада після незначних правок затвердила у такій редакції:
ЗАКОН ПРО ГРОШОВУ ЄДИНИЦЮ,
БИТЄ МОНЕТИ ТА ДРУК ДЕРЖАВНИХ КРЕДІТОВИХ БІЛЕТІВ
Центральна Рада 1 Березоля 1918 року у х в а л и л а:
І/ За основ[н]у грошову єдиницю прийняти гривню, що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відповідають 1-му карбованцеві емісії 1917 року.
2/ Монету прийняти такої вартости:
а/ Золоту на 20 гривень;
б/ Срібну на 1 гривню;
в/ Иншого металю, який тимчасово встановить Міністр Фінансів [–] на 1 шаг, 2 шагі, 5 шагів, 20 шагів і 50 шагів.
З/ Розмір і вагу монети має тимчасово встановити Міністр Фінансів.
На монеті з чільного боку мають бути написи:
І/ Назва монети, II/рік біття монети, III/ назва міста біття.
На водворотній стороні: І/ Українська Народня Республіка і II/ герб Республіки.
4/ Державні Кредитові білети прийняти такої вартости: на 2 гривні = 1 карбованцеві, 5 гривень, 10 гривень, 20 гривень, 100 гривень, 500 гривень, 1000 гривень.
5/ Кредитові білети мають бути типу виданих 100 карбованців з одміною рисунку і кольору для кожної вартости, але на відворотній стороні мають бути лише такі надписи:
А/ Державні Кредитові білети Української Народньої Республіки забезпечуються всім Державним майном Республіки;
Б/ Державні кредитові білети Української Народньої Республіки ходять нарівні з золотою монетою;
В/ За фальшування Державних кредитових білетів виновних карається позбавленням прав і тюрмою.
6/ Рисунки і кольори Державних кредитових білетів тимчасово має встановити Народній Міністр Фінансів.
Документ, підписаний заступником Голови УЦР Степаненком та секретарем Чечелем, був також програмою випуску грошових знаків. Отже, за результатами двох законів про запровадження валюти УНР (від 19 грудня 1917 р. та від 1 березня 1918 р.), золота гривня вводилася як основна грошова одиниця Української Народної Республіки. Вона містила 8,712 долі, тобто 0,387117 г щирого золота, або була 0,012446093 частиною тройської унції. Грошові знаки мали бути двох типів: паперовими та металевими. Уряд планував карбувати монети із золота, срібла та інших металів, але на практиці за тогочасних умов до лиття монети приступити було неможливо.
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
