By «Чорна кам’яниця», що розташована на площі «Ринок», безперечно одна із найвідоміших архітектурних пам’яток Львова.
Ще на початку XVI ст. на цьому місці був середньовічний будинок, знищений пожежею 1511 р. Власник ділянки Ян Кошнер передав її у 1519 р. своєму зятеві Андрію з Києва, який звів нову будівлю, відому як Київський будинок. Утім й він згорів під час пожежі 1527 р., проте був відновлений і став називатися Кошнерівським. У 1588 р. італієць Гіос Томаззо де Альберті, зніс стару будівлю і впродовж 1588–1589 рр. звів чудову двоповерхову ренесансну кам’яницю. На думку львівських дослідників авторами проекту могли бути Петро Барбон, Павло Римлянин або Петро Красовський.
Від 1596 р. будинок став власністю купця і аптекаря Яна Лоренцовича та його дружини Реґіни, котрі добудували третій поверх кам’яниці і відкрили тут одну із перших у Львові аптек.
Цікаво, до речі, що перед входом до кам’яниці – незвикло-вузенька лавиця. Тут колись сидів сторож кам’яниці, а щоби не заснув, лавицю зробили максимально незручною.
Кам’яниця – один із найкращих зразків міщанського будівництва епохи Ренесансу. Фасад вкритий «діамантовим рустом», портали і вікна прикрашені різьбою з мотивами виноградної лози, голівками ангелів та пташок. Пишно декорований інтер’єр будинку.
Також викликає увагу незвичайна назва будівлі. Та історії, подібні до: «у чорній-пречорній кам’янці, жили чорні-пречорні люди», звичайнісінька вигадка. Хоч і 2017 року вийшов український комедійний серіал «Готель Галіція», де кам’яниця стала праобразом згаданого готелю, в якому живуть духи.
Тільки після 300-т років існування, цю прекрасну пам’ятку почали називати «чорною». Звичайно, кам’яниця оповита безліччю легенд і припущень, однак назву підтверджують деякі історичні факти. Хтось переконаний, що протягом багатьох століть свинцеві білила окислювались під дією повітря і набули чорного кольору. Хтось доводить, що чорного кольору вдалося досягти за допомогою шкірки зеленого горіха – цей хитрий метод застосовувався колись у будівництві. Відкидають фахівці й версію, що пам’ятку збудовано зі звичайного білого пісовику, який з часом увібрав у себе пил та бруд площі Ринок. А ще ходять чутки, що Кам’яниця пофарбована в «радикальний чорний».
Але якими б не були ці припущення, своїм чорним кольором, містичною назвою і пишно декорованим інтер’єром будинку, крім архітектурної та історичної цінності, Чорна Кам’яниця вабить не одне покоління львів’ян та гостей міста вже п’яту сотню років.
Двенислава Гай-Нижник
