“Плутономіка” чи “нова економіка”?

Сучасний етап формування економічного мислення і середовища у світі є періодом становлення нової економіки. Для нього характерне поєднання максимальної невизначеності майбутніх станів і високої динаміки розвитку, а також одночасного оновлення або знищення старих структур і формування нових.

Для розвинених країн новий етап становлення став засобом подолання системної кризи індустріальної економічної моделі, яка спричинила скорочення первинного сектора економіки і розвиток четвертинного, куди входять галузі виробництва і споживання знань.

Україна ж тільки прагне досягнути нового етапу розвитку економіки. Однак наша і нова економіка мають протилежні структури, тому в країні виникають структурні суперечності, через подолання яких й відбувається формування нової економіки в усіх розвинених країнах. Для України структурні суперечності полягають у неможливості розвитку системної кризи індустріального виробництва, а відтак – й становлення інтелектуального суспільства в поточних умовах.

Друга форма прояву суперечностей – соціальна. Людський чинник впливає на розвиток економічних процесів, а зміни в економіці – на суспільство, яке, зі свого боку, містить суперечність між необхідністю створення умов для всебічного розвитку людей і можливістю реального здійснення цього в кожен момент часу. Основою виникнення соціальних суперечностей є посилення ролі інтелектуального капіталу. Висока динаміка розвитку в умовах нової економіки нематеріальних факторів, їхня нерівномірність та стрибкоподібність суперечить розвитку людського чинника.

Люди, що не мають виняткових умінь, при новій економіці працюють у менш сприятливих умовах, їх можуть частіше звільняти. Необхідність розвитку здібностей, які стали особливо цінними у новій економіці, примушує людину вчитися і працювати за вузькою спеціальністю, а це лише скорочує можливості легкої і швидкої зміни місця роботи і професії.

Усе це врешті спричиняє виникнення соціальних суперечностей, наслідками яких є: стрімке старіння професійних навиків і необхідності постійного навчання або зміни професії, скорочення оплати праці і поява техноеліт, скорочення рівня захищеності і підвищення конкуренції між працівниками, зникнення меж між робочим і неробочим часом тощо.

Багато сучасних проблем української економіки походять з радянського минулого. У 70-80-х роках Україна мала ті ж стартові умови, що і більшість країн: потужну індустріальну економіку, орієнтовану на великі промислові підприємства, екстенсивний характер економічного зростання, високу частку сировини і енергоносіїв в структурі витрат. Але індустріальна економіка Союзу, через свою закритість і самодостатність, не була залучена в світову сировинну кризу 70-80-х років, яка допомогла новій економіці, що лише зароджувалася, стати пріоритетною в розвитку. Внаслідок подолання цієї системної кризи західні країни значно змінили структуру своєї економіки, зокрема запровадили ресурсо- і енергозберігаючі технології, галузі виробництва знань, скоротили первинний сектор і підвищили потребу в товарах, що володіють унікальними споживчими властивостями. Крім того, нова економіка дала можливість подолати залежність від країн периферії, розвинути глобальні фінансові, товарні і технологічні ринки, скоротити імпорт з країн “третього світу” тощо. У результаті західні країни зберегли і підсилили своє лідерство в традиційних індустріальних галузях економіки, а також одержали сильні переваги в розвитку нової економіки.

Вплив світової сировинної кризи на Україну був цілком протилежним: країна стала найбільшим експортером металургійної продукції та зернових культур на світовому ринку, а традиційні галузі залишилися інерційними і підвищити їхню ефективність зараз важко. Пік виробництва чорної металургії на території колишнього СРСР був у 1988-89 роках, і саме тоді українські підприємства виробили 57 млн тон сталі.

Станом на 1 січня 2018 року Україна експортувала більше 21,36 млн тон зернових культур, зокрема 11,2 млн тон пшениці (6,2 млн т продовольчої та 5 млн т фуражної), 3,7 млн т ячменю і 5,8 млн т кукурудзи. За аналогічний період минулого країна експортувала 23,8 млн тон зернових: 12 млн т пшениці (7 млн т продовольчої і 4,9 млн т фуражної), понад 4,3 млн т ячменю та 7,3 млн т кукурудзи. Також за поточний період було експортовано майже 3,3 млн т олійних культур, зокрема 2 млн т ріпака та понад 1,3 млн т сої, а от минулого року експорт олійних склав майже 2,3 млн т (0,88 млн т ріпака та 1,4 млн т сої). Отже, українська економіка має стійку сировинну орієнтацію, і не тяжіє до замкнених технологічних циклів, коли отримується найбільша додаткова вартість. 

Статки найбагатших людей України корелюються з цінами на мінеральну сировину, хімічну, сільськогосподарську та металургійну продукцію. Нещодавно журнал “Новое время” опублікував рейтинг найбагатших людей України за підсумками 2017 року. Очолюють список Ринат Ахметов та Віктор Пінчук з 6,9 і 1,4 млрд доларів відповідно. У 2017 році Ахметов примножив свої статки на 68%, а Пінчук – на 13%.

До трійки найбагатших “українців” стрімко ввійшов народний депутат Костянтин Жеваго. Його капітал журнал оцінив у 1,4 млрд доларів, або ж +209% за рік. У власності Жеваго – металургійна компанія “Ferrexpo AG”. Значному зростанню його капіталів сприяло подорожчання на світових ринках залізорудної сировини.

На четвертому місці народний депутат Вадим Новинський (1,2 млрд доларів, + 113%), за ним – президент України Петро Порошенко (1 млрд доларів, + 7%). До другої п’ятірки входять Ігор Коломойський (1 млрд доларів, -11%), Геннадій Боголюбов (763 млн доларів, -9 %), Дмитро Фірташ (746 млн доларів, + 14%), Юрій Косюк (693 млн доларів, + 10%) та Олександр і Галина Гереги (688 млн доларів, + 5%).

Отже, попри деструктивну (експорт напівфабрикатів, сировини та продукції з низькою часткою доданої вартості) деіндустріалізовану економіку (динаміка частки промисловості у ВВП України у 2015 році склала 24,4%, а вже у 2016 – 16,7%) клас олігархів звично здійснює власне управління державою, і якщо цього змінити, на країну чекатиме не формування і розвиток “нової економіки”, а консервація експортно-сировинної “плутономіки”.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.