Ілюстративне фото

Солдати майбутнього: технології біохакінгу для вдосконалення армії

Чи зможе солдат у майбутньому відмовитися від штучного удосконалення свого організму? Чи є у нього право на такий вибір, чи за нього вирішуватиме військове керівництво? Чи буде відмова автоматично означати звільнення зі збройних сил або вважатиметься невиконанням наказу? Чи можна буде після звільнення зі ЗС повернути базові характеристики організму? Зовсім скоро ці і безліч інших питань можуть постати перед людиною, що обрала військову професію.

Вояків майбутнього зазвичай уявляють у захисних костюмах з розумної тканини, у броні, з екзоскелетами, штучними м’язами, системою доповненої реальності у шоломах та іншим екіпіруванням. Але окрім модернізації військового спорядження, науковці також розробляють технології вдосконалення самих “воїнів майбутнього”. Ці дослідження не отримують широкого розголосу, адже можуть викликати етичні та юридичні дискусії щодо наслідків штучної зміни організму солдатів. Для суспільства технологія біохакінгу поки здається фантастикою, але ця тема стає все більш актуальною.

Сьогодні науковці намагаються удосконалити людський організм на фізичному, когнітивному, психологічному і генетичному рівні. Розробкою нових технологій для збройних сил США займається Агентство передових дослідницьких проектів DARPA при Міністерстві оборони США. Завданням DARPA є збереження технологічної переваги збройних сил Америки, створення нових технічних засобів боротьби, підтримка проривних військових досліджень та подолання розриву між фундаментальними дослідженнями і їхнім використанням у військовій сфері.

DARPA займається різними програмами вдосконалення можливостей людини: нарощування м’язової маси, підвищення витривалості, стійкість до кровотечі і збільшення больового порогу тощо, а також доволі специфічні проекти, як от зміна травної системи, щоб бактерії всередині організму могли переробляти целюлозу в глюкозу. Тоді солдати змогли б харчувалися чим завгодно, наприклад травою.

Агентство також працює над кіборгізацією вояків. Якщо людина втратила кінцівку або її частину, але хоче знову стати боєздатною, їй встановлюють високотехнологічний протез, яким керують мозкові сигнали. Такі технології дозволять повернути до лав армії солдатів з бойовим досвідом. Щоб поліпшити роботу мозку і збільшити швидкість ухвалення ефективних рішень, військовим пропонують вживати ноотропи, які впливають на мозковий кровообіг, розумові процеси і долають стрес. А от препарати на зразок модафініла допомагають бути у бойовій готовності навіть без сну.

Учені також намагаються вдосконалити й психічні реакції солдатів. Останньою розробкою дослідників є фармакологічні засоби та мозкові імплантанти, які впливають на прийняття військовими високоморальних рішень на полі бою. Також науковці розробили низку таких препаратів, як пропранолол, що допомагають психіці солдата впоратися із стресом, негативними емоціями і позбутися травматичних спогадів.

Ще одним напрямом досліджень DARPA є розробка нейрокомп’ютерних інтерфейсів, наприклад програми Neural Engineering System Design. Її використовують для створення ефективніших технологій нейропротезування. Агентство прагне розробити нейрокомп’ютерні інтерфейси високої точності, здатні не лише відновити, але і покращити людські відчуття: підвищити гостроту зору, якість слуху і мови. Розробка системи нейронних інтерфейсів дозволять встановити прямий комунікаційний зв’язок між мозком і цифровим світом. Технологія полягає в переведенні мозкових електрохімічних сигналів у бінарний код нулів і одиниць.

У 2017 році DARPA профінансувало розробку системи для автоматичного управління настроєм, яка в режимі реального часу здійснює сканування мозкової активності і у разі потреби усуває “збої”, які можуть викликати депресивні стани. Здійснюють таку діагностику за допомогою чипу для глибокої стимуляції мозку. Схожі нейроімпланти вже застосовують у медицині для лікування порушень рухової активності, відновлення втрачених функцій через інсульт і хворобу Паркінсона. Імплант перебуває у “сплячому” режимі і активується лише тоді, коли настрій людини виходить за “межі дозволеного”. Розробники чипу вважають, що персоніфікована система управління настроєм може допомогти солдатам впоратися зі стресом і посттравматичним синдромом.

Окремим напрямом в дослідницькій роботі DARPA є програми електростимуляції мозку, щоб військові могли швидше стріляти або вивчати іноземну мову. Для цього МО США виділило понад 50 млн доларів програмі Targeted Neuroplasticity Training (TNT) для вивчення електричної стимуляції нервової системи. Вісім команд науковців працюватимуть чотири роки, щоб знайти оптимальні методи активації синаптичної пластичності – здатності синапсів мозку посилюватися чи слабшати.

DARPA та TNT хочуть підсилити найбільш ефективні з існуючих методів навчання так, щоб солдати збройних сил США могли діяти з максимальним потенціалом. Ідея полягає в тому, щоб за допомогою дії електричних імпульсів регулювати нервові зв’язки в корі головного мозку, які впливають на пластичність синапсів. Мета DARPA – досягнути “максимального потенціалу” солдатів майбутнього – навчати їх на 30% швидше. Таке “налаштування” мозку здатне впливати на когнітивний стан, корегувати рівень бадьорості і уваги.

Науковці з TNT планують провести низку експериментів на тваринах і людях, щоб зрозуміти, як стимуляція нервів впливає на процес навчання. Вчені з Університету Аризони досліджують, як нейростимуляція впливає на навики збору інформації, спостереження і вміння стріляти; дослідники з Університету Джонса Гопкінса аналізують процес вивчення іноземних мов; в Університеті Флориди вивчають дію блукаючого нерва на сприйняття, ухвалення рішень і просторову навігацію.

DARPA досліджувала мозок і раніше, зокрема відновлення його функцій (наприклад, повернення втраченої пам’яті), однак програма TNT прагне більшого – розробити методи штучної стимуляції природних здібностей людини. Директор з питань розвитку біотехнології DARPA Джастін Санчес вважає, що зараз світ перебуває на порозі злиття людини з машиною, адже Агентство вже більше десяти років працює над створенням гібрида комп’ютера і живої тканини, щоб допомогти паралізованим ходити, а інвалідам – керувати протезами.

У середині січня 2017 року Корпус морської піхоти США разом з американським аналітичним центром Atlantic Council підвели підсумки конкурсу наукової фантастики серед морських піхотинців. Учасники створили низку сценаріїв ймовірного військово-технологічного майбутнього 2030-2045 років. Зокрема у одному з них автори описували ситуацію, де Китай вирощує генно модифікованих бійців для своїх спеціальних підрозділів. Швидкі та сильні солдати низького зросту перетворюються на ідеальну машину вбивства. З самого народження їх тренують воювати.

М’язи, швидкість, збереження боєздатності при великій втраті крові, морозо- і жаростійкість, здатність піднімати велику вагу, видиратися стінами та регенерувати клітини – все це здається лише фантастикою, але згодом вона може перетворитись у дійсність.

Технологія вдосконалення вояків може викликати етичні дискусії. Якщо ворог знатиме, що солдати генно модифіковані, не відчувають болю, можуть вижити при серйозному пораненні, то ставлення агресивного населення до них на полі бою, в полоні або в зоні конфлікту буде ультражорстоким.

Чи матиме такий військовий медичне страхування і на яких умовах, особливо якщо після вдосконалення у солдатів почнуться психічні та фізичні розлади? Які приватні компанії та державні органи зможуть надавати медикаменти для модифікації? Хто їх сертифікуватиме?

Чи зможе військовослужбовець сам себе модифікувати? Що робитимуть з удосконаленими солдатами після звільнення зі збройних сил? Чи повертатимуть їх у суспільство? Під які міжнародні закони потраплятимуть штучно створені для військових потреб кіборги? Чи буде розповсюджуватися на них протоколи Женевської конвенції?

Чи повинна громадськість знати про програми з удосконалення солдатів, чи це залишатиметься військовою таємницею? Як регулювати програми з генної модифікації та “інженерії людини”, якщо ймовірний суперник працює над схожою програмою без жодних етичних обмежень?

Навіть сьогодні, коли модифіковані солдати ще не стали для нас звичними, виникає низка дискусійних морально-етичних та юридичних питань, тому міжнародним товариствам та громадянському суспільству краще визначити правила ведення майбутніх війн заздалегідь, ще до їхнього початку.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.