Ілюстративне фото

Глобалізація: інтеграція чи диференціація?

Сьогодні, з огляду на стрімкий розвиток економічних систем, невпинно посилюються світові інтеграційні процеси, все більше країн входять у вир глобальних трансформацій та стають відкритими для міжнародної співпраці.

Не стоїть осторонь цього процесу й Україна, адже особливості її територіальної дислокації, політичного та соціально-економічного розвитку зумовлюють багатогранність її інтеграції у світову спільноту. З одного боку, цей процес передбачає низку небезпек та загроз, а з іншого – відкриває унікальні можливості, які дозволять вивести країну на новий якісний рівень суспільного розвитку.[1]

Поняття глобалізації звикли сприймати і трактувати як процес міжнародної інтеграції та уніфікації, який охоплює абсолютно всі аспекти життя, зважаючи на певні геополітичні виклики, інтенсивний розвиток інформаційних технологій та прагнення країн розширити ринки збуту виробленої продукції. Однак глобалізація пов’язана не лише з інтеграцією, яку часто наділяють інноваційністю, прогресивністю та креативністю, а й з протилежним за наслідками процесом – соціально-політичною диференціацією.

Глобалізація притаманна для майже всіх епох розвитку людства. Ще у III столітті до н.е. завдяки поширенню впливу Римської Імперії, зокрема на міста Середземномор’я, відбулась регіональна, економічна, політична, культурна інтеграція та поступова трансформація територіально-соціальних об’єктів шляхом дезінтеграції у новітні державні утворення.

На початку XX ст. світ охопила глобальна економічна криза, що була неминучою складовою індустріальної стадії розвитку Західної цивілізації. Технічний прогрес, швидкий розвиток ринкових відносин та індустріального виробництва висунув західне суспільство на передові позиції соціального росту. Ринок споживання наповнювався товарами та послугами, які краще задовольняли потреби населення, але подальша індустріалізація суспільства перетворювала працівників на простий придаток до конвеєра, що надавало праці все більш колективного характеру та спричиняло нівелювання особистості людини. Усе це призвело до становлення феномену масової свідомості, витіснення індивідуальності, особистих інтересів людей, втрати цінностей, на основі яких виникла і розвинулася гуманістична цивілізація Заходу.[2]

Зміст і характер цієї епохи визначили дві жахливі світові війни з десятками мільйонів жертв, хвилі революцій і державних переворотів, політичні, економічні та збройні сутички між країнами, крах імперій і колоніальної системи, утворення десятків нових держав, нескінченні зміни на міжнародній арені.[3] Саме ситуація з глобальною економічною кризою стала тлом для формування геоісторичних, глобальних соціально-економічних та воєнно-політичних процесів у світі. Цілком закономірно, що Перша світова війна втягла до своєї орбіти майже 1,5 млрд осіб з 38 держав Європи, Азії та Африки, а територія бойових дій становила 4 млн км2.

Не менш вражаючими були і її соціальні та політичні наслідки – з мапи світу зникли три найпотужніші імперії: Німецька, Австро-Угорська та Османська, а Російська трансформувалася в СРСР, щоб через 70 років повернутися до свого первісного визначення. [4]

Цікавість істориків до Першої світової війни й сьогодні зумовлена тим, що вони бачать у ній “рубіжний момент європейської цивілізації”, коли на зміну консерватизму, відносній стабільності і просвітництву прийшли революції, світові війни, унікальні технології, масові рухи і глобальний терор.

Розвиток індустріального суспільства спричинив становлення тоталітарної свідомості. Відтак посилилась роль держави, яка мала б стати генератором та носієм загальнонаціональної ідеї на зміну демократії.

Тож відзначаючи 100-річчя Української Революції (1917-1921 рр.), не можна забувати про процеси інтеграції та диференціації, які характеризують поступально-гальмівний рух українського суспільства на різних стадіях його розвитку.

 

 

[1]http://ebooktime.net/book_302_glava_33_%C2%A7_23._%D0%93%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%EF%BF%BD.html

[2] Голованов С.О. Всесвітня історія, – К., «Каравела», 2006.

[3] https://history.vn.ua/journal/1_13/8.html

[4] http://www.big-lib.com/book/7_Vsesvitnya_istoriya/699_1_Svit_naperedodni_Pershoi_svitovoi_viini_Prichini_viini

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

0 0
Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.