Українські аналітичні центри у світовому рейтингу “Global Go To Think Tank Index Report 2017”

30 січня 2017 року Університет Пенсильванії представив попередню версію щорічного рейтингу провідних аналітичних центрів світу “Global Go To Think Tank Index Report 2017”[1]. Повна версія рейтингу буде доступна 1 березня 2018 року.

Програма “Аналітичні центри та громадянське суспільство” (TTCSP) Інституту Лаудера Пенсильванського університету проводить дослідження щодо ролі аналітичних центрів у розвитку громадянського суспільства та політичних інститутів у країнах світу. Автор та керівник проекту – Джеймс Г. МакГанн. Програма досліджує базу даних понад 7500 аналітичних центрів у 181 країні світу. Щорічно TTCSP публікує індекс-рейтинг Global Go To Think Tank, який групує провідні світові аналітичні центри за різними категоріями[2]. Метою цього рейтингу є збільшення ефективності аналітичних центрів та підвищення обізнаності громадськості щодо їхньої важливої ролі.

У рейтингу визначено 25 країн з найбільшою кількістю аналітичних центрів. У десятку лідерів входять США, Китай, Великобританія, Індія, Німеччина, Франція, Аргентина, Японія, Росія та Канада. Рейтинг поділений за декількома показниками: географічним, галузевим тощо. У 2017 році Україна посіла 39 місце серед країн Центральної та Східної Європи. Минулого року наша країна займала 47 сходинку. У загальному рейтингу аналітичних центрів світу (за винятком США) єдиним представником України став Центр Разумкова, що зайняв 29 місце зі 142.

Динаміка індекс-рейтингу Центру Разумкова з 2012-2017 рр. Джерело

Серед найкращих аналітичних центрів Центральної та Східної Європи Центр Разумкова на 4-му місці, також він представлений у 5-ти категоріях рейтингу: в галузі міжнародної економічної політики – 42 місце; оборони та національної політики – 69 місце; зовнішньої політики та міжнародних відносин – 130 місце; міжнародного розвитку – 125 місце; та внутрішньої економічної політики – 117 місце.

Усього до рейтингу найкращих аналітичних центрів Центральної та Східної Європи за географічною ознакою увійшло 14 українських аналітичних центрів, зокрема Міжнародний центр перспективних досліджень – 34 місце, Київський національний економічний університет – 36 місце, Фонд “Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва” – 48 місце, Дніпровський центр соціальних досліджень – 49 місце, Інститут світової політики – 63 місце, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій – 86 місце.

За галузевою ознакою, крім Центру Разумкова, до провідних аналітичних центрів у галузі міжнародної економічної політики потрапив Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (69 місце); в галузі прозорості та якісного державного управління – Фонд “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” (44 місце), в галузі освітньої політики – Центр освітньої політики (17 місце) та Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) (52 місце); в галузі зовнішньої політики та міжнародних відносин – Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) (112 місце).

Серед 75 найкращих урядових аналітичних центрів світу Національний інститут стратегічних досліджень посідає 73 місце, а Інститут економіки та прогнозування НАН України – 75-те.

Жоден український аналітичний центр не потрапив до рейтингу в галузі енергетичних та ресурсних стратегії; екологічної політики; внутрішньої політики в галузі охорони здоров’я; науки та технологій; соціальної політики.

Джерело

На початку 2018 року Євген Шульга, радник Ініціативи think twice UA, директор з розвитку Case Україна разом з Центром контент аналізу представили національний рейтинг інформаційної потужності дослідницьких осередків України за 2017 рік, у якій увійшло п’ять найкращих аналітичних центрів.

Перелік дослідницьких осередків складено на основі даних проекту “Зміцнення українських аналітичних центрів: розвиток інституційної спроможності та покращення співпраці з партнерами в Європейському Союзі”[3]. Список доповнено з урахуванням появи нових дослідницьких установ, а також уточнено з огляду на відповідність робочому визначенню дослідницького осередку: “Установи, чия головна діяльність – дослідження з метою покращення рішень державного управління”.

Рейтинг оцінює комунікаційний бік роботи дослідницьких осередків, і складається з чотирьох частин[4]: згадки у ЗМІ, цитування в наукових статтях, відвідуваність сайту та кількість читачів у соціальних мережах.

Дослідницькі центри оцінювали за методикою американського “Центру світового розвитку”. Автори проекту визнають, що їхня методика вимірює лише популярність певного осередку, а не його впливовість. Утім, на їхню думку, популярність є однією з важливих складових впливовості, адже робота осередку має бути помітною в суспільстві та серед фахівців. Крім того, політики часто посилаються на дослідження для обґрунтування своїх рішень, отже наукова робота більш відомого осередку виглядатиме переконливіше в очах виборців.

[1] McGann, James G., “2016 Global Go To Think Tank Index Report” (2017)

[2] The Think Tanks and Civil Societies Program. Global Go To Think Tank Index Reports 

[3] think twice: Ландшафт українських неурядових, державних, університетських аналітичних центрів

[4] think twice UA: Інформаційна потужність дослідницьких осередків України за 2017 рік

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

0 0