Ліна Костенко: “Естафети”

“Ліна Костенко — вціліла частина “української фрески”, орієнтуючись на яку, ми — з великими зусиллями — могли б відтворити культурний та духовний образ нашого народу. Це митець з надзвичайно потужним не лише романтичним “крилом”, але й філософським. Вона — з тих “шістдесятників”, які ніколи не декларували свою приналежність саме до цієї течії, але залишили непроминальний слід у нашій культурі.”

зі статті Лариси Івшиної “Ліна Костенко – геній в умовах розблокованої антикультури!” газета “День” №47-48, (2016)

 

Естафети

Різні бувають естафети.

Міщани міщанам передать буфети,

Заяложені ложки, тупі ножі,

Глупоту свою і думки чужі.

 

Різні бувають естафети.

Воїни воїнам передать багнети.

Майстри майстрам – свої таємниці,

Царі царям – укази й темниці.

 

Різні бувають естафети.

Передать поетам поети

З душі у душу,

Із мови в мову

Свободу духу і правду слова,

Не промінявши на речі тлінні –

На славолюбство і на вигоду.

І не зронивши.

Бо звук падіння

Озветься болем в душі народу.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.