“Нагірна проповідь”, Карл Блох

“Нагірна проповідь Спасителя” – дороговказ до оздоровлення суспільства

Сьогодні, коли проблемне українське суспільство потребує змін, освітянська еліта повинна бути не тільки взірцем, але й поводирем, який, готуючи фахівця будь-якого профілю, відкриває йому шлях до мудрості, духовності та професійної реалізації. Особливого наставництва потребує політико-владна еліта, яка створює імітацію боротьби з корупцією, збільшує мінімальну зарплату і пенсію та водночас підвищує тарифи й ціни, неспівмірні з можливостями простих людей.

Серед депутатів та чиновників зростає не тільки корупційна хвороба, набирають обертів й інші форми негативу. Євангеліст Лука писав, що після довгої розмови Спасителя з народом один фарисей і присутні в його домі здивувалися, що Ісус не помив рук згідно з книжним обрядом. На це Христос відповів: “Нині ви, фарисеї, очищаєте зовні чашу і блюдо, а нутро ваше повне крадіжок і лукавства”[Лк. 11:39].

Чи замислюємось ми над цим? Зважаючи на сучасний стан суспільної моралі, ймовірно, надто рідко. Саме тому й маємо результат недосконалості: власної, наших учнів та соціуму. Це і є проблемою у житті кожної особистості-професіонала у будь-якій сфері.

Людина повинна керуватися в своїй діяльності духовними ідеалами, творчими ідеями, гуманними принципами, бо вони важливі та гідні для формування хороших людських стосунків. У “Нагірній проповіді Спасителя” визначено не тільки велич ідеалу духовності, але й загальнолюдських цінностей. Саме їх повинна дотримуватися, популяризувати та розповсюджувати еліта, найперше через те, що Господь подарував їй базові основи духовності через інтелект, а Ісус Христос виклав велич духу цих ідей у своїй “Нагірній проповіді”, щоб апостоли згодом навчили цього людей. Недарма ж Христос казав: “Ідіть, навчайте всі народи…навчаючи їх дотримуватися всього, що я велів вам…” [Мт.18-20].

Ісус Христос зійшов на гору, щоб у “Нагірній проповіді” дати учням найважливіші дороговкази морально-етичного євангельського вчення для гідного життя і самореалізації, що веде не тільки до земного, але й небесного Царства.

Бездуховність народу, нації та її лідерів призводить до соціальних катаклізмів та трагедій особистого життя як людей, так їхніх тривіальних ідеологем. Ісус Христос, звертаючись до своїх учнів, говорить: “Ви – сіль землі. Якщо сіль втратить силу, то чим зробити її солоною. Вона вже ні на що не годиться, як тільки хіба викинути її геть на потоптання людям” [Мт. 5:13]. Спаситель закликає апостолів охороняти людей від зіпсуття. Так і батьки, вчителі, наставники мають навчати, щоб змінити суспільні негативи на гідну поведінку та краще життя.

Українська бюрократія завжди служила державній владі, верховному правителю, а не громадянському суспільству. Чого ж сьогодні варті обіцянки політиків, депутатів, керівників, які на Біблії клянуться бути справедливими, чесно виконувати обов’язки? Народ завжди лише чекає обіцяного, але ніколи не бачить реалізації. З цього приводу Ісус Христос навчав: “А я вам кажу, не кляніться зовсім: ні небом, бо воно престол Божий, ні землею, бо вона підніжжя ніг Його…нехай же буде слово ваше: “так – так”, “ні – ні”. А що понад це, то від лукавого” [Мт. 5:37]. Тому лише у суспільних справах загальної важливості клятва, якщо вона виконується, не шкодить духу закону та вченню Христа.

Проте нашим урядовцям, імовірно, дуже складно подолати себе, щоб нічого не обіцяти, а пообіцявши – глибоко осмислити сказане і реалізувати його. Слід пам’ятати пророчі слова Ісуса: “Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки” [Мт. 7:12].

Великі реформи можуть втілитися тільки в суспільстві, що створило для цього належні умови. Сьогодні освітянській та політичній еліті потрібно вкладати сили у духовне виховання, навчання та формування відповідального світогляду особистості через освіту, інтелектуальну творчість, чесну працю. Все це необхідно, щоб Україна утвердилася в світі цивілізованих держав, а не зруйнувалась чи залишилася чиєюсь колонією.

Невже нас нічому не навчила наша історія? Критичних, трагічних та проблемних моментів у минулому нашого народу є достатньо. Та й сьогодення може стати для нас важливим уроком. Нині майже 10 млн українців залишили батьківщину і поїхали на заробітки. Тож ким ми хочемо бути – державним народом чи маргіналами в інших країнах?

У “Нагірній проповіді Спасителя” є надзвичайно важливі слова про безмежне моральне вдосконалення, в якому взірцем для особистості-професіонала є сам Христос. Спаситель казав апостолам: “Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!” [Мт. 5:48].

Отже, “Нагірна проповідь Спасителя” є основою для духовного навчання особистості-професіонала. Глибоке осмислення та засвоєння настанов Спасителя є запорукою нашого національного поступу в усіх сферах суспільного життя. Саме над цим сьогодні зобов’язані працювати науковці та практики, щоб очистити суспільство від негативу та навчити громадян духовності, толерантності, моралі, злагоди, єдності та відповідальності перед Богом.

Божої нам Благодаті у житті й самореалізації кожного з добром до людей!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

0 0
Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.