Ілюстративне фото

“Тіньова” економіка. Вступ до проблеми

Що більше економіка переходить у “тінь”, та що глибше укорінюється, то помітнішими стають економічні диспропорції та знижується ефективність державної політики. Вона також спричиняє низку ризиків, як от незаконна торгівля, організована злочинність та корупція. Тому необхідно розробити механізми практичної “детінізації” економіки в умовах глобалізації.

“Тіньова” економіка існує в будь-яких економічних системах. Її загроза полягає в тому, що більшість “чорних” операцій можна здійснити в легальному нормативно-правовому полі, а доведення факту здійснення незаконної діяльності потребує значних зусиль. Сьогодні ми підсвідомо перестали вбачати в ньому лише негативні властивості й виділяємо позитивні характеристики[1]. На відміну від сучасного бачення, у минулому “вторинний” сектор асоціювали лише з криміналом і забороненими законом видами господарської діяльності.

“Тіньовий” сектор економіки є окремим явищем, а не дискретним утворенням, тому він функціонує автономно і має специфічні закони розвитку. У контрекономіці повністю відсутня державна частка, функціонує тільки сектор підприємців і домогосподарств, між якими можуть переміщатись ресурси. Однак між офіційним і “чорним” сектором є певний “клапан”, на пропускну здатність якого впливають різні чинники[2].

 Існують різні визначення “тіньової” економіки, зокрема, – це економічна діяльність, яку не контролюють офіційні державні органи, спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства[3]; такий стан розвитку кризових процесів в економіці, коли доходи злочинного походження стали засобом скоєння нових, нерідко більш небезпечних злочинів, а отримані за рахунок їх скоєння доходи перестали носити споживчий характер[4]; економічна діяльність, пов’язана з незаконним привласненням частини майна через викривлення об’єктивної інформації про рух грошових коштів та матеріальних цінностей[5].

“Чорний” сектор економіки – це неконтрольоване суспільством виробництво, розподіл, обмін та споживання товарно-матеріальних цінностей та послуг[6]; це органічна складова економіки будь-якого суспільства, господарсько-комерційна діяльність, що прагне уникнути державного обліку та контролю.

Структура контрекономіки, як і її вплив на соціально-економічні процеси та відносини, не є однорідною. Немає остаточного погляду на те, які види діяльності варто розглядати як “тіньові”. Юристи вважають “чорною” економічну діяльність, заборонену законодавством України. Однак тут не враховано значного обсягу формально дозволених, але негативних угод, а також документально оформлених фіктивних операцій. Економісти ж виділяють три сфери “тіньової” економіки: кримінальну, нелегальну та легальну негативну (або фіктивну) діяльність. Також іноді під контрекономікою розуміють всю економічну діяльність, де не враховується офіційна статистика, і, відповідно, не долучається до складу ВВП. Деякі автори до “чорної” економіки відносять й малі форми підприємництва, яким, однак, не притаманні організація і структурованість[7].

Отже, при розгляді феномена “тіньової” економіки виникають певні труднощі, адже у цьому секторі легально зареєстровані фірми, об’єднання, банки (зокрема й державної форми власності), переплетені з підпільним і кримінальним бізнесом, у якому беруть участь представники влади всіх рівнів. Таке стрімке і безкарне поширення контрекономіки викликає низку ризиків, як от незаконна торгівля, корупція та “відмивання” грошей. Тому державним інституціям необхідно розробити дієві механізми “детінізації” української економіки.

Продовження теми невдовзі читайте у наступних публікаціях розділу «Геоекономіка».

 

[1] Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави: національна доповідь / За заг. ред. В.М. Гейця та ін. – К.: НВЦ НБУВ, 2009. – 687с.
[2] Швабій К.І. Дослідження структури тіньового сектору економіки: Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/APE/2010_3/APE-2010-03/115-122.pdf
[3] Турчинов О. В. Тіньова економіка: теоретичні основи дослідження. – К.: «АртЕК», 1995. – С. 32.
[4] Попович В. М. Теорія детінізації економіки. – Ірпінь, 2001. – С. 17.
[5] Нагребельний В. П. Тіньова економіка / В.П. Нагребельний, В.М. Попович // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С.Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К., 1998. – Т.6. – С. 74–76
[6] Ярмоленко А. Тіньова економіка // Політика і час. – 1996. – №5. – С. 51.
[7] Загнитко О. Вопросы нормативного обеспечения детенизации экономики / О. Загнитко // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 3.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

0 0
Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.