Ілюстративне фото

“Детінізація” економіки України: спроби системності

Сьогодні проблема “тіньової” економіки набула світового значення. Глобалізація та уніфікація національного господарства є визначальними факторами розвитку економіки. Вони відкривають великі можливості в розширенні обміну товарами, послугами, інформацією, технологіями та капіталом, однак й несуть в собі суттєві загрози. Глобалізація світових господарських зв’язків підвищує уразливість міжнародної фінансової системи, що дає змогу злочинцям у різних державах легалізувати незаконні доходи і фінансувати тероризм. Тому сьогодні “тіньову” економіку потрібно розглядати як транснаціональну.

Передумовами її формування є відсутність науково обґрунтованої стратегії розвитку країни, корумпованість судової системи, потужний податковий тягар та недостатня ефективність регулювання підприємницького середовища, недосконалість правової бази, непотизм в органах влади та низька ефективність системи державного регулювання. Всі ці проблеми виникли внаслідок непослідовності рішень влади, відсутність громадського контролю за діяльністю держапарату, неефективне адміністрування податків, недієвість контролюючих органів, неадекватність і безсистемність правового регулювання господарської діяльності, незахищеність громадян та підприємств від посягань злочинних формувань.

Як наслідок, податкова сфера, структура платіжного обороту та держбюджет деформувались, макроекономічна політика стала неефективною, відбулось підвищення споживчих цін, зниження якості товарів та продуктивності праці, погіршення кредитних відносин і збільшення інвестиційних ризиків, руйнація конкурентного середовища, уповільнення НТП та формування негативного іміджу нашої держави, які впливають на інвестиційну привабливість, економічну безпеку, функціонування механізмів конкуренції, розвиток національного виробництва, розподіл національного доходу, фінансову систему країни тощо.

Світовий досвід доводить, що повністю подолати “тіньову” економіку майже неможливо. Однак можна обмежити її до рівня розвинених країн. Тому державна економічна політика повинна вдосконалити інституційне середовище країни так, щоб “тіньовою” діяльністю було невигідно займатись.

Глобалізація перетворила “детінізацію” на міжнародну проблему. Взаємозалежність економік зростає, тому дії лише однієї країни не зможуть впливати на вирішення цієї проблеми, необхідною є міжнародна співпраця. Низка організацій уже працює над проблемою “детінізації” транснаціональної економіки, було прийнято кілька правових актів, зокрема Міжнародну конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму; Конвенцію про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом; Конвенцію ООН проти корупції; Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності; Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (1990, 1996 та 2003 роки); Дев’ять спеціальних рекомендацій FATF по боротьбі з фінансуванням тероризму тощо.

Україна також не залишилась осторонь боротьби з “тінізацією” економіки, зокрема затвердила Концепцію розвитку системи запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму на 2005-2010 роки від 3 серпня 2005 р. № 315-р. Протидію “тіньовій” економіці також визнано Законом України “Про засади внутрішньої та зовнішньо безпеки” № 2411-VI від 01 липня 2010.

Зважаючи на великі обсяги вивезених капіталів та майна, особливо важливою для України є проблема конфіскації та повернення доходів, отриманих злочинним шляхом. Однак тут необхідно чітко розмежувати вивезення капіталів у результаті здійснення злочинних дій та при порушенні валютного законодавства.

До 2014-го уряд панував знизити частку “тіньової” економіки на 30% проти рівня 2010 року. Це мало стати індикатором успіху реформування податкової системи згідно з Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки. Однак риторичні повторювання про зниження рівня “тінізації”, що є передумовою ефективності реформування економіки, залишились лише словами й до сьогодні. Жодні заходи щодо “детінізації” не дали позитивного результату, окрім створення різноманітних інституцій з гучними назвами.

Основними передумовами високого рівня “тінізації” залишається неефективна інституціональна база регулювання підприємництва та незадовільні умови його здійснення. Розглянемо ці проблеми на прикладі ринку праці, фінансового сектору та земельних ресурсів.

Ринок праці відображає більшість політичних і соціально-економічних процесів, що відбуваються в державі: високий рівень безробіття, посилення структурних диспропорцій зайнятості, “детінізацію” ринку праці, неконтрольований відтік робочої сили за кордон, зміни в якості робочої сили і мотивації праці, падіння рівня доходів населення тощо. За оцінками Міжнародної організації праці, рівень “тіньової” зайнятості в Україні становить майже 9%.

Високий рівень “тінізації” оплати праці спричинений значним розривом між вартістю трудових ресурсів для роботодавця та фактичною сумою, яку отримає за свою працю робітник; толерантним ставленням працюючих до заробітних плат “у конвертах”; невідповідністю сплачених податків та якості державних послуг, що призводить додаткових витрат; несправедливою системою розподілу пенсій; вилученням коштів підприємств у нелегальний сектор економіки для виплати “тіньових” заробітних плат; безкарністю порушень у сфері оплати праці.

Традиційні особливості фінансового сектору, зокрема швидкість здійснення транзакцій, міжнародні масштаби угод і висока адаптивність, створюють передумови для використання його інструментів у схемах мінімізації чи ухилення від податкових зобов’язань, виведення коштів за кордон та легалізацію злочинних доходів. До таких інструментів належать операції з “технічними” цінними паперами. Все це негативно впливає на надійність фінансових інститутів, прозорість та ефективність фондового ринку, інвестиційну привабливість економіки країни.

Основні чинники “тінізації” у сфері земельних відносин: недосконалі процедури безоплатної передачі, продажу та оренди земельних ділянок державної та комунальної власності; відсутність ефективної системи обліку земель; заборона відчуження земель сільськогосподарського призначення; недієві механізми викупу та оренди земельних ділянок під приватизованими об’єктами нерухомості, спільного інвестування будівництва на земельних ділянках державної та комунальної власності та контролю використання земель.

Отже, разом з активною глобалізацією національної економіки зростає і її “тінізація”. Сьогодні ця проблема набула міжнародних масштабів, тому її неможливо вирішити лише в одній країні. Для результативної “детінізації” потрібні зусилля всієї світової спільноти. Україна долучилась до боротьби з “тіньовою” економікою, однак декларативних документів та риторики для ефективного подолання проблеми замало. Нашій країні потрібно викорінити корупцію, непотизм та легалізацію прибутків, щоб знизити рівень “тіньової” економіки до межі розвинутих країн.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

0 0
Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.