Час Китаю

Поки Сполучені Штати і Європа вагаються, Китай обрав чисту енергію, сателіти для квантової комунікації і геноміку, – пише Лі Біллінґс у колонці для журналу “Scientific American”.

“У червні, коли президент США Дональд Трамп заявив, що виходить із Паризького кліматичного договору, всі з неспокоєм глянули на Китай. Ця держава колись була найбільшим “отруювачем”, і експерти боялися, що президент Сі Цзіньпін також розгляне можливість порушити обіцянку про скорочення шкідливих викидів. Однак очільник Піднебесної рішуче підтримав визначені завдання, зокрема інвестиції у відновлювані джерела енергії і обмеження шкідливих викидів. Деяких із тих цілей Китай справді досягнув із випередженням.

Новаторство у сфері сонячної енергетики та ядерних реакторів нового покоління – це лише кілька результатів від величезних китайських інвестицій в наукові дослідження. Як розвиток технологій є двигуном економічного зросту і зміцнення держави, так і підтримка базових досліджень і прикладних наук є паливом для цього процесу. Багато століть Америка була лідером у цій сфері. Та оскільки нинішня адміністрація намагається оживити вугільну промисловість, обмежує видатки на дослідження, ставить під сумнів значення Агентства Захисту Середовища та ігнорує політику, що базується на фактах, свідомо відмовляючись від позиції лідера у світі науки, Китай планує заповнити цю нішу, що може мати суттєві наслідки для світу.

“Розвиток китайської техніки буде корисним для всіх, але оскільки завдяки цьому зросте і сила держави, то більшим буде і вплив на глобальному рівні, відповідно до цілей Комуністичної партії Китаю, тобто з її неліберальними ідеями, які стосуються людини, інститутів і системи інформації”, – вважає Роберт Дейлі, директор Kissinger Institute on China and The United States при Woodrow Wilson International Center for Scholars у Вашингтоні.

Основою розвитку Китаю у цій сфері є ХІІІ п’ятирічний план, який наголошує на наукових дослідженнях і техніці як ключових чинниках впливу на економічний ріст. Проявом такої позиції країни є шокуюче фінансування дослідницько-розвиткові праці у 2016-2020 роках у розмірі 1,2 більйона доларів. З цієї суми 373 мільярди призначені для сектору відновлювальної енергії. До того ж у 10-літньому плані “Made in China 2025” є пункт й про підтримку розвитку у сфері штучного розуму, обчислювальної техніки у хмарах, роботехніки, біотехнологій і електричного транспорту.

Ці плани вже приносять свої плоди. Сьогодні Китай витрачає на дослідження і розвиток альтернативної енергетики більше коштів, ніж Європейський Союз, а до 2020 року, за даними Організації Економічної Співпраці та Розвитку, витрати Піднебесної перевищать й фінансування відповідних сфер у США. За минулу декаду частка Китаю у загальній кількості наукових публікацій у світі зросла з 13% до 20%, її перевершують у цьому лише Сполучені Штати. Вже тепер Китай пишається найдовшою на світі мережею електричних колій високої швидкості, найбільшим радіотелескопом і двома найшвидшими супер-комп’ютерами. У поточному році Китай впровадить систему торгівлі викидами CO2, що затьмарить найбільшу таку структуру в світі, котра функціонує зараз в ЄС. Китай є також головним виробником рідкісних металів, що використовуються у високих технологіях, лідером у сфері використання сонячної і водяної енергії, а незабаром стане й найсильнішим ринковим гравцем у сфері електрокарів, ядерних реакторів, розумних приладів, промислових робіт і 3D-друкарок.

Але є й перешкоди. Роберт Дейлі стверджує, що китайська система вищої школи є “поганою, коли йдеться про стимулювання креативного мислення”. Веі Янґ, голова National Natural Science Foundation of China, у 2016 році на сторінках журналу “Nature” розкритикував китайські навчальні заклади, назвавши їх “млинами, які продукують кількісні показники замість якості”. Та попри це, у Китаї виникають масштабні наукові програми та великі дослідницькі осередки. Показовим прикладом є інститут BGI (раніше – Пекінський Інститут Геноміки) у місті Шеньчжень, що був визнаний найкращим у світі осередком, котрий займається секвенціонуванням [встановленням почерговості елементарних одиниць – перекл.] геномів. У його 47-ми лабораторіях працює 5000 осіб, у яких є одне завдання: секвенціонувати геноми якнайбільшої кількості організмів – від вимерлих гомінінів до рису і великої панди. У липні, після успішно завершеного пілотного проекту, було оголошено плани про секвенціонування 10 000 геномів рослин та мікроорганізмів, що без сумніву принесе безліч даних, які зможуть революціонізувати геноміку.

Мотивація Китаю до лідерства у науці виходить поза престиж і доходи. Наприклад, випадок з експериментами QUESS (Квантові Експерименти у Космічному Масштабі), пов’язаними із супутником, відправленим у 2016 році в рамках широкої програми космічних місій. Розташована на низькій навколоземній орбіті спеціалізована лазерно-оптична система QUESS тестує основи квантової механіки. Однак найбільше досягнення експерименту – це перше в історії надсилання сплетених фотонів до наземних станцій, віддалених на 1200 км. Система таких сателітів могла б стати базою для ультра-безпечної мережі квантового зв’язку.

Піднебесна нарощує силу, а на Заході це можуть сприймати як геополітичну загрозу. “У Китаї виникають ініціативи широкомасштабних державних інвестицій, тоді як в Сполучених Штатах слабне тенденція до ризикованих заходів”, – cтверджує Бен Шоберт із National Bureau of Asian Research, що в Сіетлі. Однак Майкл О`Генлон із Інституту Брукінгс у Вашингтоні вважає, що ріст затрат на дослідження і розвиток у Китаї є сьогодні тим, чого уникнути неможливо. “Великі гроші, які виділяє на цю мету держава, – це наступний етап збільшення потужності. Це нова дійсність. Вони й далі йтимуть уперед, не відступляться. Якби я був на їхньому місці, то теж би так робив”.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.