financialtribune.com

Магістри терору: освічена молодь на службі міжнародного тероризму

Лондонський Інститут економіки і миру щороку визначає Глобальний індекс тероризму. У 2017 році цей рейтинг очолили шість держав: Ірак (10 балів), Афганістан (9,4), Нігерія (9), Сирія (8,6), Пакистан (8,4) та Ємен (7,9). У цих країнах загинуло 78% людей, що стали жертвами бойовиків торік. Проте поступово тероризм з цих країн поширюється на інші держави.

Через війну на Донбасі Україна залишається серед лідерів за рівнем тероризму в Європі. І хоч цьогоріч ми опустились з 11 місця на 17-те, та все ж залишаємось у першій двадцятці Глобального індексу тероризму. Загалом дослідження підтверджують, що терористами стають зовсім не бідні і неосвічені громадяни.

У травні 2010 року американець пакистанського походження Файсал Шахзад намагався підірвати бомбу поряд з Таймс-сквер в Нью-Йорку, заховавши її всередині автомобіля. Спроба виявилася невдалою. Після його арешту через декілька днів з’ясувалося, що в Шахзада була вчена ступінь МВА, а до того, як долучитися до “Талібану”, він працював фінансовим аналітиком.

Напередодні Різдва 2009 року член “Аль-Каїди” Умар Фарук Абдулмуталлаб здійснив невдалу спробу підірвати літак Airbus А330 американської авіакомпанії Delta Airlines. Терорист є сином колишнього голови ради директорів одного з найкрупніших банків Нігерії First Bank, він отримав кваліфікацію інженера-механіка в Університетському коледжі Лондона та вивчав фінанси.

Смертники, що спрямували літаки з пасажирами у вежі-близнята і Пентагон 11 вересня 2001 року, також були освіченими і забезпеченими людьми, щонайменше семеро з них мали дипломи пілотів. Одним із смертників був єгиптянин Мохаммед Атта – інженер-архітектор, що здобув освіту в Університеті Каїра та Технічному університеті Гамбурга. У Німеччині він вивчав архітектуру Близького Сходу і вплив на неї сучасних тенденцій. Лідером цієї групи вважався Марван-аль-Шеххи, випускник університетів Бонна та Гамбурга. А сам лідер Аль-Каїди Осама бен Ладен закінчив Університет імені короля Абдул-Азіза в Саудівській Аравії.

У столиці Малайзії Куала-Лумпурі 21 квітня 2018 року застрелили 35-річного палестинського ученого, член руху “ХАМАС” Фаді аль-Батш. Його вбили двоє невідомих у житловому кварталі Куала-Лумпура, коли вчений прямував у мечеть на вранішню молитву. На думку його рідних, у трагедії винна ізраїльська розвідувальна служба Моссад. Представники “ХАМАС” назвали аль-Батша “мучеником за віру”.

Колишній російський офіцер, кандидат технічних наук Денис Хісамов вступив в ІДІЛ, щоб не виплачувати борги. Кілька років тому Хісамов придбав у кредит уживаний автомобіль за 1,3 млн. рублів. Однак фінансове становище вченого не дозволило йому виплатити навіть перший платіж. Хісамова почали переслідувати колектори та вимагати виплати боргу. У 2014 році офіцер продав автомобіль, а на виручені гроші придбав підроблений паспорт громадянина Таджикистану. З фальшивим документом він вилетів до Стамбулу, де вступив до лав бойовиків ІДІЛ, а згодом неодноразово брав участь в бойових діях в Іраку і Сирії.

Що штовхає освічених людей в обійми тероризму?

На думку вчених, у зоні ризику опиняються освічені вихідці з середнього класу, а каталізатором такого вибору стає політична ситуація в країні: громадянська війна, збройні конфлікти або відсутність прав та свобод. Натомість неосвіченість і бідність не є причинами тероризму. Дослідження[1] Алана Крюгера з Принстонського університету, опубліковане в 2002 році, спростовує думку про те, що терористами стають представники соціальних низів. У документі наведений коментар працівника ООН Нассри Хассана, який у 1996-1999 роках працював в Іраку й опитував терористів-смертників, яким не вдалося здійснити теракт, членів терористичних організацій та їхніх родичів. Хассан стверджує, що загалом терористи – це вихідці з середнього класу, що здобули хорошу освіту. Двоє з новобранців, за словами Хассана, були синами мільярдерів, якими керували релігійні та політичні переконання. Лідери “ХАМАС” пояснювали Хассану, що не можуть впоратися з потоком молодих людей, що хочуть стати терористами-смертниками. Тому Крюгер вважає, що збільшення витрат на освіту навряд чи змінить мотивацію новобранців. Також дослідник наводить результати опитування 1,4 тисяч жителів Сектору Ґази і Західного берега річки Йордан. Дослідження стосувалось подій 11 вересня у США, ізраїльсько-палестинського конфлікту й терактів в Ізраїлі. Більшість населення, незалежно від освіти й доходів, схвалювала атаки на Ізраїль. Для опитаних це була боротьба за права палестинського народу. Багато нападів, наприклад, вибухи терористів-смертників, на їхню думку, не були терактами, хоча палестинці визнавали, що в очах міжнародного співтовариства вони виглядають інакше.

Висновки Алана Крюгера співпадають зі статистикою членів організації “Хезболла”, що загинули з 1982 по 1994 роки. Дані про померлих зіставили із відомостями про населенням Лівану. З’ясувалось, що рівень бідності серед членів “Хезболли” є нижчим, ніж загалом у країні – 28% проти 33%. Вищі доходи і краща освіта тільки підвищували шанси молодого ліванця на вступ в організацію.

Ефрейм Бенмелех з Гарварду вважає, що освічені терористи є ефективнішими і успішнішими в своїх кривавих місіях. На думку вченого, такі бойовики ефективніше вражають важкодоступні цілі, а їхні теракти спричиняють більше жертв. Першу роботу[2] на цю тему Бенмелех опублікував у 2007 році. Вчений досліджує доволі обмежену базу – біографії палестинських терористів-смертників, що здійснювали теракти в Ізраїлі в 2000-2005 роках, дані про кількість жертв і цілі терактів. Впродовж 5 років 168 терористів-смертників зробили 151 напад, в яких загинули 515 ізраїльтян. Чим старшим і освіченішим є терорист, тим вища вірогідність, що він уразить важливіші цілі. Такі люди набагато рідше провалюють операції. Бенмелех склав п’ятірку “найуспішніших” терористів, яку очолив 25-річний прибічник угрупування “ХАМАС” із середньою освітою. Під час теракту в Нетанії він убив 29 осіб та поранив ще 144. Наступним є його партнер з угрупування, що мав ступінь магістра. Під час теракту в Єрусалимі він убив 23 особи та поранив 115. До списку ввійшли також випускник юридичного вишу і ще один кандидат на ступінь магістра.

Учені називають декілька основних чинників, які штовхають людей на тероризм. На думку дослідника із Гарварду Альберто Абаді, причиною екстремізму є відсутність у країні політичних прав та свобод. Його дослідження[3], опубліковане у 2004 році, базується на Міжнародному індексі тероризму World Market Research Center. За допомогою цього показника Абаді визначив терористичний ризик для кожної країни, який зіставив із ВВП, Індексом людського розвитку (враховує доходи, рівень здоров’я і освіти), коефіцієнтом Джіні (рівень розшарування в суспільстві) та Індексом політичних прав, який найбільше й впливає на рівень екстремізму. Найвищий ризик тероризму є у державах з обмеженими громадянськими правами: Росія, країни Близького Сходу, Африки та Азії.

Іншу причину тероризму знайшли європейські вчені Науро Кампос і Мартін Гессебнер. На їхню думку[4], це політична стабільність країни. Дослідники вивчили різні типи політичної нестабільності та зіставили їх з великими терактами, що трапились від 1968 по 2003 роки в 130 країнах світу.

Свою версію каталізатора тероризму має й Ефрейм Бенмелех. У своїй роботі[5] він використовував доволі вузьку базу даних палестинських терористів. Бенмелех пояснює зростання терористичної активності безробіттям і соціальними кризами. На його думку, у благополучні часи освічені люди легко знаходять роботу, а менш успішні вступають в терористичні організації. Натомість під час соціальних криз терористами стають освічені люди, які зневірилися у пошуку роботи. Висновки Бенмелеха суперечать дослідженню Крюгера й інших економістів, які не пов’язують тероризм з економічним благополуччям.

Отже, рівень ризику тероризму в країні залежить від політичних прав і свобод, соціальних ліфтів для освіченої молоді, політичної нестабільності й, частково, від економічного стану в країні.

[1] Alan B. Krueger. Education, poverty, political violence and terrorism: is there a causal connection?
[2] Efraim Benmelech. Human Capital and the Productivity of Suicide Bombers
[3] Alberto Abadie. Poverty, Political Freedom, and the Roots of Terrorism
[4] Nauro F. Campos. Martin Gassebner. International Terrorism, Political Instability and the Escalation Effect
[5] Efraim Benmelech. Economic Conditions and the Quality of Suicide Terrorism

Фото: Учасники іракської служби боротьби з тероризмом ретельно перевіряють руїни мечеті Гранд Аль-Нурі в Мосулі, Ірак 29 червня. 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

0 0
Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.