Фото. GETTY IMAGES. Чеські студенти пройшлися вулицями Праги з банером “Ніколи знову з СРСР”

1968. Спогади українського “загарбника”

1968 рік був особливим не тільки для Європи. Вбивство Мартіна Лютера Кінґа і Джона Ф. Кеннеді, студентські заворушення в Парижі, молодіжні акції протестів у Польщі тощо. Стрімка зміна культурної та політичної парадигми зачепила й СРСР. Для мене, як і для багатьох юнаків призовного віку, найважливішою подією того року було вторгнення військ Варшавського договору в Чехословаччину.

Заглибитись у ці неприємні спогади мене змусила “дивна” заява комуністичної партії Чехії про те, що це саме українці “вторглись” у їхню країну. Зізнаюсь, я там був. Але не добровільно, а з примусу.

Оскільки я не вступив до університету через великий конкурс, восени 1968 по закінченню технічного училища “загримів” до війська. Мене відібрали разом з ровесниками, трохи підучили, дали ялові чоботи, шкіряний ремінь, п/ш і завантажили в ешелон до Чехословаччини. У кожному вагоні, крім офіцерів супроводу, було по кілька комісарів, які безперервно втовкмачували нам про загрозу НАТО, зрадників Дубчека й Смрковского, про нашу інтернаціональну місію порятунку всього прогресивного людства, а зокрема чеського й словацького народів, від загрози капіталістичного імперіалізму. Везли нас майже без зупинок, тому вийти було неможливо. Кожен з нас отримав кілька сухих пайків покращеної якості.

Невдовзі ми приїхали до міста Оломоуць. Сформована чималенька колона рушила з вокзалу вечірнім містом. Незважаючи на пізній час, люди з вікон і балконів вигукували нам неприязні фрази, кидали у нас помідори. Перше відчуття сорому. Привели до казарм. Ліжка без матраців. “Старики” цієї частини казали, що ми прибули на заміну солдатів з Кавказу і Середньої Азії.

Зранку всіх вивели на великий плац, вишикували за спеціальностями. Ми, кілька галичан, трималися разом. Нас відправили до штабу центральної групи військ у Міловіцах, а там розподілили до різних частин. Я потрапив до окремого батальйону 15 танкової дивізії “бубновий туз”, де були українці, білоруси, вірмени й росіяни.

Ми ненавиділи службу так далеко від дому, без відпусток і вихідних, з частими сигналами тривоги, виїздами на полігон й до різних міст, щоб залякувати чехів. Офіцери, озлоблені життям у казармах, пиячили, знущалися над солдатами, знаходили будь-які можливості, щоб використати нас як робочу силу. Працювали ми “на потреби частини” від кількох днів до місяців. Тоді можна було довідатись про події у світі. Чехи називали нас росіянами та русаці, писали на стінах “Росіяни, йдіть додому!”, розповідали про себе, про своє прагнення бути незалежними.

Більше трьох місяців я працював на “демобілізаційній” роботі на цементному заводі в Радотіні. Жив у гуртожитку зі словацькими солдатами, які відбували альтернативну службу, спілкувався з ними. Як згодом з’ясувалося, родичі директора заводу в тридцяті роки жили в Галичині, тому він часом запрошував мене до свого кабінету на розмови за чаєм. Так я зміг подзвонити до штабу, де дізнався, що мене демобілізують. За день до відправлення ешелону я прощався зі знайомими чехами і поїхав на директорській “Татрі” у свою частину. Хоча чехи нам казали, що тим поїздом нас відправлять у Сибір, я таки повернувся додому.

Ось так я, українець, вторгався в Чехословаччину. Між іншим, бачив я там ще одну важливу персону – українця, міністра оборони СРСР, маршала Гречка, героя ЧССР 1969 року.

 

 

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.