фото: kulturologia.ru

Дерусифікація: Олександр Колчак

Московська влада так і не реабілітувала адмірала Олександра Колчака. Але чому? Причин є кілька: таємниче зникнення російського золота, лідерство у Білому русі, посада Верховного правителя Росії, співпраця з країнами Антанти. Його й досі вважають англійським шпигуном і катом, що здійснив масовий терор у Сибіру. Однак ким же насправді був адмірал Колчак і за що його вбили більшовики?

Олександр Колчак – адмірал, Верховний правитель Росії, вчений-океанограф та полярний дослідник українського походження. Він є нащадком Лук’яна Колчака, сотника Бузького козацького війська, який охороняв кордони Росії по Дністру. Російські джерела свідчать, що прізвище Колчак має тюркське походження, однак насправді воно польсько-українське[1].

На початку квітня 1917 року у Севастополі відбувся з’їзд Чорноморської української громади. Зібралося понад 6 тис. учасників, прибув і командувач флотом О. Колчак. Він виголосив промову, в якій, зокрема, зазначив: “Мені випала честь говорити з українцями, що зібралися тут заявити про своє існування, наочно його засвідчити. Чорноморський флот, керувати яким маю за честь, на 90% складається з синів цієї нації. Я не можу не вітати українську націю, яка дала мені найліпших моряків, які тільки є у світі”. При Раді громади виник військово-морський клуб імені Івана Сірка[2]

У травні того ж року українська громада і військовий клуб влаштували у Сімферополі Шевченківське свято, яке очевидці описували так: “Свято для Сімферополя випало досить таки імпозантно. Самих військових українців з нашої залоги прибуло до десяти тисяч… Цивільних українців теж прибуло кілька тисяч. Були й делегації від українських залог Феодосії та Севастополя, а також від Чорноморського Флоту”.

Генерал Дієвої армії УНР Микола Капустянський згодом описав О. Колчака та його ставлення до процесу українізації: “Адмірал Колчак був, без сумніву, талановитий моряк, чесний патріот, муж сильної волі, нестримної енергії і високих моральних якостей. Був поміркованою ліберальною людиною. На самовизначення народів Колчак дивився прихильно і вважав, що тільки націоналізмом можливо перемогти московський червоний інтернаціонал. Цікаво, що на посту командира Чорноморської фльоти в час революції і на початку большевизму адмірал діяв у повному контакті з українськими організаціями і завжди числився з ними. Він охоче дав свою згоду на українізацію Чорноморської фльоти. Дружина Колчака співчувала українському рухові і інколи в урочисті дні навіть появлялася в нашому національному вбранні. Взагалі, Колчак користувався великою повагою в Чорноморській фльоті і в українського суспільства в Севастополі. За часів Центральної Ради делегати від фльоти і від наших українських організацій висували кандидатуру адмірала Колчака на пост морського міністра”.

Олександр Колчак ніколи не воював з українцями. Навпаки, керуючись насамперед інтересами збереження боєздатності флоту, він не втрачав зв’язку з українськими громадами, як і надії на порозуміння із керівництвом Центральної Ради. А його дружина Софія Колчак, що народилась у Кам’янці-Подільському, на початку травня 1917 р. записалася до Чорноморської української громади.

У той час Колчак святкував Трійцю разом з українцями Севастополя. 27 травня 1917 р. майбутній Верховний правитель Росії з’явився на двадцятитисячному мітингу під гаслами “Хай живе вільна Україна”, “Наше військо – наша сила”, “Хто матір забуває – того Бог карає”, “Борітеся – поборете”, взяв участь у панахиді за Тарасом Шевченком та виступив із промовою. Як переповідали свідки, згадав адмірал про боротьбу козаків за кращу долю країни та заявив, що “дуже радіє за свято – свято воскресіння та відродження України”; певен, що “міцний дух справжньої української демократії – це скеля, об яку розіб’ються наші вороги”, і бачить “зорю нового життя вільного народу українського”. Вітає українців і бажає “великого розвою невмирущій Україні”[3].

Згодом союзники з Антанти через відмову віддати їм російський золотий запас “здали” Колчака есерам. Адмірала, без суду і вироку, розстріляли на березі річки Ушаковки та скинули в ополонку, а разом з ним – і таємницю російського золота.

[1] Україна incognita: Андрій Безсмертний-Анзіміров.Олександр Колчак

[2] Тут і далі цитуємо за: Livejournal: Українські ноти в романсі адмірала Колчака

[3]День: Володимир Бойко. Адмірал Колчак: український сюжет

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.