Джерело: i-ua.tv

Енергоощадність як можливість неможливого

Нині економіка України перебуває у кризовому стані, тому держава повинна розвивати нові технологічно та технічно конкурентоспроможні ідеї, впроваджувати наукоємні процеси виробництва продукції. Використання інноваційного підходу дозволить раціонально та збалансовано економити матеріальні, фінансові та інші ресурси, що необхідні країні.

Проблема енергозбереження, а саме відсутність належного фінансування енергетичних проектів, постає все гостріше. Вражає й те, наскільки легковажно суспільство ставиться до енергетичної кризи. Україна, наприклад, входить у двадцятку найменш енергоефективних країн світу. На кожну тисячу доларів ВВП в Україні витрачається втричі більше енергії, ніж у Польщі.

Саме тому необхідно детально дослідити сучасні глобальні загрози й методи їх подолання, розробити національну енергетичну стратегію. Та оскільки політичні, правові й економічні умови досі дозволяють базувати виробництво на старій, енерговитратній основі, впроваджувати інноваційні ефективні технології ніхто не поспішає. Однак без переходу до світових стандартів енергоефективності Україна не зможе забезпечити сталі темпи економічного розвитку, належний рівень захисту навколишнього середовища, підвищити конкурентоспроможність держави.

Тому, щоб посилити мотивацію та збільшити фінансування галузі, у державній політиці підвищення енергоефективності необхідно змінити принципи, форми і методи всієї системи управління, а найперше – відібрати та профінансувати проекти у рамках державної реформи енергосистем.

За кордоном для заохочення енергозбереження чи боротьби з неефективним споживанням ресурсів використовують різні схеми оподаткування, які збільшують відносну вартість використаної енергії чи здешевлюють застосування нових технологій. Переймаючи зарубіжний досвід, у податковому законодавстві України необхідно передбачити пільгове оподаткування інвестицій у сфері енергозбереження, зокрема запровадити відстрочку із сплати частини податку на прибуток до бюджету на певний термін. Підприємство зможе використати відстрочені платежі на переоснащення виробництва енергоефективними технологіями, які знизять енергоємність і вартість продукції та піднімуть її конкурентоспроможність. Водночас необхідно запровадити штрафні санкції у вигляді подвійного оподаткування, якщо кошти підуть не на енергозбереження.

Ще одним стимулом реалізації політики енергозаощадження є підвищення економічної привабливості інвестицій та закупівель, або зниження експлуатаційних витрат (запровадження вексельного кредитування енергоефективних проектів). Для цього в розвинених країнах створюються регіональні фонди енергозбереження, до яких надходять платежі від енергопостачальних компаній за спожиті паливно-енергетичні ресурси.

Фінансові стимули також можна застосовувати в комплексних програмах, що поєднують інтереси держави, населення та підприємців, і розподіляють доходи за рівнем ефективності споживання енергоресурсів.

В Україні ж для заохочення енергозбереження використовують право власності на володіння і користування паливно-енергетичними ресурсами, а також систему платежів, зокрема за витрати ПЕР, за забруднення навколишнього середовища та штрафні санкції.

Ще одним інноваційним способом фінансування енергозберігаючих проектів є перформанс-контракт, що пропонує послуги із встановлення обладнання “під ключ”, розроблення фінансового плану, проектування, монтування та налагодження обладнання, контроль за роботою, експлуатаційне обслуговування та фінансування робіт тощо. Більшість технічних, фінансових та експлуатаційних витрат сплачують виконавці перформанс-контрактів, однак ці кошти компенсуються економією від впровадження нових технологій.

Світовий досвід свідчить, що міжнародної конкурентоздатності швидко досягнули лише ті держави, які базували свій розвиток на стратегії енергоефективності. Уповільнення росту енергоспоживання у розвинених країнах пов’язане зі збільшенням інвестицій в енергозберігальні технології, а не у виробництво енергії. У такий спосіб забезпечується новий зв’язок енергетики і економіки, при якому економічний розвиток відбувається швидше, ніж ріст споживання енергії.

Сьогодні конкурентоздатність української продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках падає, економічні інструменти для стимулювання реалізації енергозберігаючих проектів використовуються недостатньо ефективно, та й лізингових схем, грантів і субсидій для їхнього фінансування майже немає.

Саме тому використання зарубіжного досвіду, як і залучення інвестиційного капіталу та фінансових компаній на внутрішній ринок України, має орієнтуватись на: фінансування енергозберігаючих екологічно чистих проектів, планів будівництва об’єктів та виробництва альтернативних видів палива та енергії; заснування енергозберігаючої інвестиційно-сервісної компанії (ЕІСКо); налагодження масового виробництва недорогих засобів та систем обліку, контролю та управління енергоспоживанням, обладнання для утилізації вторинних паливних та теплових ресурсів (утилізатори тепла відхідних газів печей та котлів, конденсатовідвідники тощо), приладів для використання відновлюваних та альтернативних джерел енергії (сонця, вітру, геотермальна енергія, біомаса), сучасних теплоізоляційних матеріалів та конструкцій, зокрема попередньо ізольованих труб для систем теплопостачання; запровадження систем комбінованого та децентралізованого продукування тепла та електроенергії.

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.