Джерело: uk.wikipedia.org

Таємниці планетоїдів

Завдяки двом супутникам, відправленим на планетоїди, ми, можливо, дізнаємося більше про початки життя, – пише Джеремі Гсу у журналі “ScientificAmerican”.

“Якщо все піде за планом, то наприкінці серпня цього року два супутники досягнуть двох різних планетоїдів, щоб вдовольнити нашу цікавість. Їхнє завдання – взяти проби, що містять органічні субстанції, які походять з періоду формування Сонячної системи. Вони можуть пояснити, як виникли планети і життя на Землі та як зробити охочих використовувати космічні ресурси дуже багатими людьми.

У момент написання цієї статті японський супутник Hayabusa2 прямує до планетоїда з кілометровим діаметром під назвою Ryugu. Досягнути його він має 27 червня [дістався згідно з планом – прим. ред.]. А вже 17 серпня супутникNASAOSIRIS-Rexнаблизиться до 500-метрового планетоїда Bennu. Упродовж двох років супутники досліджуватимуть ці кам’яні брили за допомогою вимірювальних детекторів, а також спробують узяти взірці, щоб згодом доставити їх для аналізу науковцям на Землі.

“Багато дослідницьких колективів по всьому світу матимуть що робити з цими пробними взірцями впродовж десятків років”, – говорить Ненсі Чебот, планетолог із Лабораторії прикладної фізики при JohnsHopkinsUniversity, яка не пов’язана з жодною із тих двох експедицій. За її словами, нові дані “насправді революціонізують наше знання про структуру і хімічний склад тих прастарих небесних тіл, що збереглися від початків еволюції Сонячної системи”. Hayabusa2 iOSIRIS-Rexне будуть першими експедиціями, що доставлять пробні взірці з планетоїдів. У 2010 році ця честь частково дісталась першому японському супутнику Hayabusa, що незаплановано зіткнувся з планетоїдом Itokawa, а на Землю повернуся з крихтою його скелі. Itokawaє представником планетоїдів типу S, які переважно складаються зі скалистого матеріалу.

На відміну від нього, RyuguiBennuналежать до вугільних планетоїдів (тип С), які у Сонячній системі зустрічаються найчастіше. Взірці із цих небесних тіл можуть підтвердити, що їхній склад є подібним до метеоритів, званих “вуглистими хондритами”, в будові яких знайшли органічні сполуки і воду, що містилася всередині водянистих мінералів, які, однак, могли потрапити до взірців уже на поверхні Землі. Якщо з’ясується, що за складом ці метеорити відповідають планетоїдам, то сполуки насправді мають космічне походження.

Вуглисті метеорити “могли частково принести на Землю воду і хімічні сполуки, які лежать в основі життя”, – йдеться у спільній заяві Гарольда Конноллі, дослідника з місії OSIRIS-Rex, та Шоґо Тачібана з Hayabusa2, котрі відповідають за отримання пробних взірців. Ця гіпотеза, ймовірно, підтвердиться після дослідження перших незаражених екземплярів, що надійдуть з вугільних планетоїдів.

Хоча відправлення двох настільки подібних експедицій може здатися непотрібним, та це дозволить, за словами Чебот, отримати важливу інформацію. “Якщо взірці з обох планетоїдів виявляться ідентичними, то це фундаментальним чином підтвердить однорідність складу матерії, з якої збудовано Сонячну систему,– підсумовує вона. – Але я готова закластися, що між екземплярами ми знайдемо неочікувані відмінності”.

Окрім спільних, супутники мають також й індивідуальні завдання. Hayabusa2 спробує висадити на Ryuguтри автоматичні всюдиходи iзроблений у Європі наземний апарат MASCOT(MobileAsteroidSurfaceScouT) для експлорації поверхні космічного тіла. Японський супутник також вистрелить у планетоїд двокілограмовим мідним снарядом, щоб зробити кратер. Завдяки заглибленню науковці планують зазирнути у його внутрішню структуру.

Місія Hayabusaпривезла зі своєї історичної і драматичної подорожі менше, ніж міліграм пилу з планетоїда, однак зараз супутники доставлять суттєвішу здобич з незаражених космічних скель, що полегшить дослідникам обмін взірцями і їхній аналіз.

Hayabusa2 візьме проби у трьох різних місцях на Ryuguзагальною масою приблизно 100 мг, натомість OSIRIS-Rexповинен зібрати майже два кілограми скельного матеріалу з одного конкретного місця на поверхні Bennu. Науковці з обох експедицій планують тісно співпрацювати й обмінюватися взірцями. Конноллі навіть офіційно є учасником обох проектів.

“Можливо, ті місії принесуть цінну інформацію з погляду майбутньої видобувної діяльності на планетоїдах”,– каже Чебот. Вона виконує обов’язки радника у PlanetaryResources, фірмі з офісом у Редмонд, що у штаті Вашинґтон, яка планує спеціалізуватися на космічному гірництві. Це одне з кількох підприємств, які сподіваються у майбутньому отримувати зі скельного матеріалу на планетоїдах не лише мінеральну сировину, але й воду, яку будуть перетворювати на ракетне пальне для потреб експедицій, що вирушатимуть у віддалені закутки Сонячної системи.

Hayabusa2 iOSIRIS-Rexповернуться на Землю у 2020 і 2023 роках відповідно, але результати їхніх досліджень, без сумніву, будуть вартими довгого очікування. Багато лабораторій сьогодні, через десятки років після закінчення програми Apollo, отримують нові наукові дані із взірців місячного ґрунту, проводячи все сучасніші аналізи із застосуванням удосконалених дослідницьких методів та інструментів”.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.