Джерело: radiosvoboda.org

Біполярність у новому світовому порядку

Біполярний світ – глобальний порядок, що виникає під час домінування в міжнародних відносинах двох наддержав чи суспільно-політичних систем, що різняться між собою. Багато лідерів говорили про новий світовий порядок із двома полюсами – Америкою і СРСР (Росією). Так було до обрання президентом США Дональда Трампа.

Поділ світу на два табори під час “холодної війни”й загроза конфронтації супердержав СРСР і США стримували локальні конфлікти, не дозволяючи їм вийти на глобальний рівень. Послаблення СРСР спричинило його розпад, ліквідацію Організації Варшавського Договору та руйнацію біполярної системи, що підтримувала безпеку в усьому світі. Упродовж певного часу Америка була єдиною наддержавою, що могла впливати на долі інших народів. Фактично на деякий час світ став однополярним.

Система нових сил визначає новий глобальний лад. Вона ж скинула Росію з її, здавалося б, законного “східного полюсу”, де Кремль упродовж багатьох століть впливав на формування регіонального устрою, сегментуючи зони прямого й опосередкованого підпорядкування. Вашингтон перестав помічати “східний полюс” в особі Москви чи вдавати, що Росія є світовою державою, на яку потрібно витрачати час, аби й надалі зміцнювати разом із нею основи світової безпеки.

У 2019-му Світовий економічний форум у Давосі продемонстрував, що новим барометром геостратегічних та геополітичних трендів сучасності є Китай. Цьогоріч заступник голови КНР Ван Цишан, який очолював китайську делегацію в Давосі, підтримав цінності, на яких нещодавно наполягали західні лідери, – “вільну торгівлю” та “багатосторонні торговельні відносини”. Такі маніпуляції китайського керівництва є звичною практикою для досягнення певної мети. Після Давосу-2018 між Китаєм та США розпочалася торговельна війна, що змінила погляд Заходу на економіку Піднебесної. Світ заговорив про те, що Китай досі захищає від міжнародної конкуренції частину своєї економіки, використовуючи для цього політику протекціонізму.

За підсумками 2017 року зовнішньоторговельний дефіцит США сягнув максимальної позначки за останні дев’ять років – 566 млрд доларів. Найбільшими торговельними партнерами Америки, завдяки яким і формується головна частина дефіциту, є Китай, ЄС, Японія, Канада та Мексика. У 2016 році дефіцит у торгівлі США з Китаєм становив 366 млрд доларів[1].

Отже, попри намагання Росії затриматися на східному геополітичному полюсі за допомогою збройних конфліктів, війни, ядерної зброї й “зелених чоловічків”, її місце зовсім скоро посяде Китай, що сформував “спецназ” технологічного завоювання світу: Baidu, Tencent, Alibaba, іFLYTEK тощо. Ці компанії мають підштовхнути економічне зростання, стати лідерами в “розумному” управлінні містами та виробництві штучного інтелекту.

Голова ради директорів компанії Alphabet Inc. Ерік Шмідт вважає, що “до 2020 року китайці наздоженуть Захід; до 2025 вони будуть кращими, ніж ми; а до 2030 домінуватимуть у світі”.А політолог Лілія Шевцова стверджує, що до 2025-го Піднебесна вироблятиме 70% усіх мікросхем у світі. Китайці вкладають у розвиток науки й технологій 223 млрд доларів, що становить 20% світових витрат на дослідження. Натомість Росія за розвитком новітніх технологій посідає 124-те місце, за впровадженням їх підприємствами – 126-те, а на інноваційні розробки витрачає лише 1,14% бюджету[2].

Минулоріч 11-15вересня в Росії відбувалися військових навчання “Схід-2018”, куди запросили Китай та Монголію. Як і сподівався Кремль, “гра м’язів”не справила враження на США, а от Китай збагнув, з ким матиме справу в найближчі кілька років. Оскільки Росія продемонструвала немалу військові силу (300 тисяч військовослужбовців та 1000 літаків), Китай також озброюється. До 2023 року військовий бюджет країни повинен зрости вдвічі та перевищити 300 млрд доларів. Натомість нинішні військові витрати Росії становлять усього 46 млрд доларів.

Близькою до військової є і програма дослідження космосу. Оскільки КНР є другою космічною державою у світі, між нею та лідером галузі США скоро може розпочатися космічна гонка. Уже на початку січня цього року Китайське національне космічне управління висадило на зворотному боці Місяця апарат для досліджень, що може передавати сигнали із Землі та назад. Раніше прямий зв’язок зі зворотною стороною Місяця був неможливий.

У 2013 році лідер Китаю Сі Цзіньпінвиступив з ініціативою “Один пояс – один шлях”, що передбачає 1 трлн доларів інвестицій та може охопити понад 60 країн світу.Мета програми – створити новий вид глобалізації, притягуючи держави та компанії на китайську орбіту. Ця концепція є прообразом нового світового порядку, доказом того, що Піднебесна претендує на роль одноосібного глобального лідера.

Хоча Китай і стверджує, що цей проект здатний принести користь усьому світу й допомогти мільйонам людей вибратися зі злиднів, в інших країнах ініціативу сприймають не так позитивно. До того ж китайські компанії все частіше використовують програму, щоби приховати рух капіталу, виводячи гроші за межі країни під виглядом міжнародних інвестицій.

Ця та низка інших ініціатив вказують на те, що Китай перетворився на глобального лідера. Чи було це помітно на Давосі? Якщо так, то що далі?

[1]Глобальні тенденції і перспективи: світова економіка та Україна / К.: Заповіт, 2018. -202 с.

[2]Шевцова Лілія. Китай ламає хребет Росії

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.