Джерело: maximum.fm

Соціальний Давос і українське “щастя”

Соціальне відлуння Давосу-2019 зачепило як людей, що примножують статки, так і тих, котрі насолоджуються простим “щастям”. Напередодні форуму МВФ заявив про сповільнення темпів зростання світової економіки до 3,5% у 2019 році й до 3,6% – у 2020 році. Серед причин – негаразди у світовій торгівлі й погіршення фінансових умов. Така тенденція спричинить проблеми з інвестиціями та зашкодить виробничим ланцюжкам, що є особливо небезпечним на тлі боргових проблем держав і приватного сектору.

Водночас за даними організації Oxfam, опублікованими в щорічній доповіді, у 2018 році статки мільярдерів зросли на 900 млрд доларів, натомість загальні ресурси людей із низьким доходом скоротилися на 11%. У Oxfam вважають, що олігархи приховують від податкових органів 7,6 трлн доларів, водночас 10% найбідніших платять більші податки пропорційно до їхнього прибутку, ніж товстосуми[1].

Сто найзаможніших українців сконцентрували у своїх руках 37,5 млрд доларів – це половина держборгу країни. Якщо позаминулого року їхні сумарні статки збільшилися на 33%, то минулого – на 43%. Загалом їхній капітал росте у 12 разів швидше, ніж ВВП України[2].

Рінат Ахметов – незмінний лідер рейтингу. За даними агентства Bloomberg, донецький бізнесмен піднявся на 263-ю сходинку найбагатших людей світу. У 2018-му його статки зросли на 76%, а за січень 2019-го – ще на 830 млн доларів і наразі становлять 6,04 млрд доларів[3]. На другому місці – Віктор Пінчук, капітал якого збільшився на 87%. Третім найбагатшим українцем є Вадим Новинський, якому належить Смарт-Холдинг, що володіє 25% Метінвесту Ахметова.

На тлі падіння темпів глобального економічного зростання та збільшення статків олігархів психолог Уортонської школи бізнесу при Пенсильванському університеті Адам Грант закликав компанії у всьому світі перейти на 4-денний графік роботи. На його думку, це сприятиме збільшенню креативних рішень, зростанню продуктивності та якості роботи. Так вважає й економіст Рутгер Брегман, автор книги “Утопія для реалістів”.

Науковці провідних університетів світу заявляють, що людство потерпає від браку щастя, і виправити ситуацію зможе чотириденний робочий тиждень. Експерти стверджують, що такий графік дасть низку переваг і роботодавцям, і працівникам, адже люди будуть достатньо відпочивати й акумулювати більше енергії. Як на мене, ця теорія співзвучна з “Утопією” Томаса Мора й “Містом сонця” Томазо Кампанелли, або ж сучасною українською практикою обіцянок здешевити газ удвічі, а то й учетверо.

Насправді ж ідея чотириденного робочого тижня ґрунтується не на турботі про здоров’я працівників, а на боротьбі з безробіттям. Стрімкий розвиток технологій і підвищення ефективності праці скорочують робочі місця. Франція та Німеччина, наприклад, розглядають чотириденний тиждень із загальною тривалістю робочого часу в межах 35-36 годин. Однак у них це поширено здебільшого серед офісних працівників, а от на сферу торгівлі, транспорту та послуг не розповсюджується.

Скоротити робочий тиждень в Україні неможливо через економічні причини. Під час панельної дискусії “Глобальний огляд економіки України у 2019 році” бізнесмени не підтримали ідею Адама Гранта[4]. На їхню думку, при нинішньому рівні економічного розвитку країна не готова до таких реформ. Виконавчий директор Dragon Capital Томаш Фіала вважає, що для України це неактуально: “… Коли ВВП на душу населення буде як у Швейцарії, то можна про це думати. Але не в найближчі років 10, або як мінімум 5”.

Згідно зі статтею 50 Кодексу законів про працю України, тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень, однак, за даними фахівців, майже половину трудового дня українці просто просиджують. З іншого боку, чи достатньо працювати 30 годин на тиждень, щоби забезпечити гідний рівень заробітної плати? При чотириденному робочому графіку українці працюватимуть лише 198 днів на рік, а решту 167 відпочиватимуть. Чи допоможе це стати нам щасливішими?

У Королівстві Бутан, наприклад, функціонує Міністерство щастя, а звичний для всіх показник ВВП у 1972 році у них замінили на “валове внутрішнє щастя”. Офіційна релігія Бутану – тантричний буддизм, тож ці реформи передусім стосувалися збереження національних традицій і природи. У країні заборонили куріння, хімічні добрива, шкідливі виробництва, вирубку лісів, полювання тощо. Держава також підтримує чистоту вулиць, монастирів та храмів. За даними останнього національного опитування 91,3% мешканців Бутану вважають себе щасливими. І це при тому, що кожен третій бутанець – неграмотний, а держава пасе задніх в економічних рейтингах.

У 2018 році в рейтингу найщасливіших країн Україна посіла 138 місце з 156. За результатами опитування Соціологічної групи “Рейтинг”[5], щасливими українців робить родина (74%), діти (63%) і друзі (49%), а також подорожі (30%), спілкування з природою (30%), гроші (29%), музика (27%), робота (25%), домашні тварини (24%) та подарунки (22%).

Науковці з’ясували, що мешканці розвинутих країн вважають себе найщасливішими у юності та старості, а от люди середнього віку найбільш нещасні і схильні до депресій. В Україні ж залежність між щастям і віком лінійна: чим люди старші, тим вони менше задоволені своїм життям. Якщо у 18-29 років щасливими себе вважають 79% осіб, то у понад 70 років – лише 45%. Серед причин: слабке здоров’я, відсутність впевненості в майбутньому, втрата віри, бідність та нестача грошей.

Можливо, чим більше людина заробляє, тим вона щасливіша? За даними вчених, щоби насолоджуватися життям, мешканцям Австралії потрібно 125 тисяч доларів на рік, Північної Америки – 105 тисяч доларів, Західної Європи – 100 тисяч доларів, Східної Європи – 45 тисяч доларів[6]. А як щодо українців? Екстраполюючи від величини ВВП (з урахуванням цілком ефективної “тіньової” економіки), “для щастя” нам потрібно 12-15 тисяч доларів на рік. Ріст ВВП та збільшення прибутків підвищить відчуття задоволення від життя, але після досягнення певного рівня щастя не тільки перестає зростати, а й часто падає.

Отже, великий дохід ще не є запорукою щастя, адже важливо, звідки людина отримує ці кошти й на що витрачає. Особи, які “купують емоції”, удвічі щасливіші за тих, хто надає перевагу матеріальним благам. Щасливішими є також ті люди, які витрачають гроші на інших, займаються меценатством чи благодійністю.

[1]Кореспондент. net: Крах глобалізації. Світовий розкол у Давосі-2019

[2]Європейська правда: Статки 100 найбагатших українців зростають у 12 разів швидше за ВВП країни

[3]Mind: Статки Ахметова зросли на $830 млн за січень 2019 – Bloomberg

[4]Тут і далі цитуємо за: Уніан: Експерт прокоментував ідею чотириденного робочого тижня для українців

[5]Дзеркало тижня: Найбільше радості українцям приносять родина, діти та друзі

[6]Cудакова Наталія. Рецепт українського щастя

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.