Дерусифікація: Архип Куїнджі

Наприкінці січня 2019-го із Третьяковської галереї викрали картину Архипа Куїнджі “Ай-Петрі”. Доволі символічно, зважаючи, що Росія поцупила в України півострів, на якому розташована згадана гора, та ще і привласнила художника, що її малював.

Як свідчать російські джерела, Архип Куїнджі – “російський художник грецького походження”, “відомий російський пейзажист”. Ба більше, журналіст Дмитро Соловйов пише: “…Нам приємно, що в нас є російський художник на прізвище Куїнджі. Він, звісно, походить із греків-урумів, що проживали на території сучасної ДНР”[1].

Насправді ж творчий шлях митця тісно пов’язаний з Україною, що дає підстави стверджувати його українськість. Сам же Архип Куїнджі, за спогадами М. П. Неведомського, так описував сутнісні ознаки творчості: “Художник є той, хто вміє вловити і відтворити внутрішнє, єдине, – те життя й той смисл життя, які начебто розсипалися в деталях, роздробилися в них…”[2].

Найвидатніші полотна Архипа Куїнджі територіально й ментально поєднані з Україною, з її природою. Це, наприклад, картини “Степ”, “Степ із вітряком на тлі”, “Хмари”, “Чумацький шлях у Маріуполі”, “Українська ніч”, “Україна”, “Місячна ніч на Дніпрі”, “Ранок на Дніпрі”, “Череда в степу”, “Вечір в Україні” тощо. Натомість у художника немає полотен “Російська північ”, “Російська Ладога”, “Російський Валаам”, “Російська береза”.

У 1878 р. роботи Архипа Куїнджі були представлені на Всесвітній художній виставці в Парижі. Критики захоплювалися картинами живописця, вказуючи на їхню національну самобутність і оригінальність. Наприклад, журналіст Поль Манц писав у газеті “Temps”: “Справжню цікавість викликають декілька пейзажів, особливо п. Куїнджі. Жодного сліду зарубіжного впливу чи, принаймні, якихось ознак запозичення: “Місячна ніч в Україні”[3] дивує, здається навіть неприродною”[4]. А тогочасний європейський критик Еміль Дюранті зазначав: “…Куїнджі, безперечно, найцікавіший з-поміж молодих російських живописців. Оригінальна національність відчувається в нього більше, ніж у інших”.

Начебто розуміючи, що крадене потрібно віддавати, росіяни все ж наполягають: “Є й такі, яким спадає на думку називати українським письменником Гоголя – писав усе життя російською, жив у Петербурзі й Римі, але фактура деяких його творів досить щільно пов’язана з українським селом. Але ми ж розуміємо – російський. Писав ж російською мовою”. Для москвинів найпереконливішим формальним аргументом належності до Росії залишається російська мова. Звучить так, наче українську ніколи не забороняли, а людей, які нею розмовляли, не переслідували. Ми ж натомість говоримо про картини, що мають власний спосіб ідентифікації, і він на користь України.

[1]Тут і далі цитуємо за: RT: Дмитрий Соловйов. Куинджи наш

[2]М. П. Неведомский. А. И. Куинджи

[3]В оригіналі назва картини “Українська ніч”(1876 р.)

[4]Тут і далі цитуємо за: Великие художники: Архип Иванович Куинджи. – М.: Директ-Медиа, 2009

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.