Колишній генеральний секретар альянсу Андерс Фог Расмуссен дав інтерв’ю Російській службі Бі-бі-сі

BBCПочнемо з найважливішого. Ви були генеральним секретарем НАТО з 2009 по 2014 рік. Чи були для вас несподіванкою дії Росії в Україні в лютому-березні 2014 року?

Андерс Фог Расмуссен: Так, це був сюрприз. З упевненістю можу сказати, що нас застали зненацька. Ми не очікували, що європейська країна захопить силою частину території у сусіда. Росія зробила саме це, нелегально анексувавши Крим.

BBCНевже у вас не було жодних даних про те, що Росія готується перекинути своїх військових у Крим?

А.Ф.Р.: Ні, зовсім ні. Росія тоді почала складну спецоперацію – гібридну війну. Вони використовували не лише звичайні збройні сили, але й кібератаки, кампанії з дезінформації та інші… У той час ми були не готові протистояти цьому. З того часу ми адаптувалися. Але у 2014-му нас захопили зненацька.

“Росіяни поводилися агресивно”

 BBCЧи можете ви згадати ключові моменти весни 2014 року? З ким з представників Росії ви контактували, яких кроків вживали?

А.Ф.Р.: Тоді ще добре працювала рада Росія-НАТО. До речі, вона існує й досі, але швидше формально. У рамках цієї ради ми постійно зустрічалися з представниками Росії, щоб обговорювати теми, які становлять взаємний інтерес, зокрема відносини з Україною.

Але після нападу Росії на Україну все пішло зовсім за іншим сценарієм. До речі, тоді, у 2014-му, у Росії була досить велика делегація, що розміщувалася у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Ми мали багато можливостей для діалогу.

BBCЯк часто ви спілкувалися?

А.Ф.Р.: В цілому вони поводилися доволі агресивно, вони часто давали фейки про свої дії в Криму. В НАТО їм не вірили.

BBC: Що саме стало точкою неповернення?

А.Ф.Р.: Одразу після російської операції в Криму ми зрозуміли, що Європа опинилася в абсолютно новій ситуації з точки зору безпеки. І ми стали вживати певних кроків. Ми ввели війська НАТО у країни наших партнерів на сході Європи, щоб підсилити нашу оборону.

Нас захопили зненацька на першому етапі, але потім ми почали швидко реагувати на те, що відбувалося. А історією, яка остаточно відкрила всім очі на те, що відбувалося, стала, звичайно, трагедія “Боїнга” MH17, який збили на сході України.

BBCЧи можна вважати, що 2014 рік повернув НАТО ті цілі, заради яких він існував у часи Холодної війни – протистояння з Росією?

А.Ф.Р.: Так, можна сказати, що ми тоді повернулися до висхідної і основної цілі НАТО. Альянс було створено 70 років тому для захисту Європи та Північної Америки від СРСР. Після розвалу Радянського Союзу ми розробили нову стратегію. НАТО брало участь в операціях в Афганістані та Лівії. У нас були навчальні місії в Іраку, ми ловили піратів на африканському узбережжі.

Ми багато працювали з Москвою. Росія допомагала НАТО проводити операцію в Афганістані. Ми взаємодіяли в боротьбі з наркотрафіком, протидії тероризму та піратству. Але у 2014 році – після нападу Росії на Україну – ми зрозуміли, що Росія не наш стратегічний партнер, а наш стратегічний супротивник. І основне завдання НАТО – це досі захист нашої власної території.

BBC: Зараз ви працюєте позаштатним радником президента України Петра Порошенка. Як ви оцінюєте вірогідність початку війни між Україною та Росією?

А.Ф.Р.: Війна вже триває. Конфлікт на Донбасі – це і є гаряча війна. Кожен день там гинуть люди, йдуть обстріли. І єдиний спосіб зупинити цей конфлікт – це ввести туди миротворців ООН. Вони могли б контролювати фактичний кордон між Україною та Росією, стежити і запобігати переміщенням російських військових та зброї через цей кордон.

BBCЯким ви бачите майбутнє НАТО?

А.Ф.Р.: НАТО слід продовжити адаптовуватися до викликів сьогоднішнього дня. Потрібно бути готовим захистити територію і суверенітет членів альянсу від будь-якого виду російської агресії. Але на додачу до цього НАТО потрібно більше фокусуватися і на протидії тероризму. Я вважаю, що потрібно створити незалежний штаб НАТО з протидії тероризму.

НАТО має бути активнішим у галузі кібербезпеки. У нас є Центр кібероборони. Але він почне працювати на повну лише у 2023 році. На мою думку, це надто повільно. Потрібно прискорюватися. І чисельність цього підрозділу має бути значно вищою. Ми також повинні наділити командування НАТО правом віддавати наказ про застосування оборонного кіберозброєння у відповідь на атаку ззовні.

І ще б я згадав про електронну розвідку. Незабаром наші супротивники зможуть спрямовувати важкі безпілотники в бік країн НАТО. Не ризикуючи зазнати втрат у живій силі, наші опоненти можуть де-факто розпочати війну з членами альянсу. Щоб протидіяти таким загрозам, потрібно дуже швидко приймати рішення.

У 1990-ті роки у НАТО пішло шість тижнів на ухвалення рішення про початок воєнної операції на Балканах. У нас забрало шість днів на прийняття рішення про початок військових дій у Лівії. Я гадаю, в майбутньому в нас буде лише шість хвилин, щоб прийняти рішення. Командування НАТО повинно мати право і можливість швидко ухвалювати рішення такого рівня.

Джерело

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

0 0
Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.