Фондовий ринок України… А що це таке?

Напевно, мало хто здивується від того, що іноземний  бізнес не довіряє економічній парадигмі, яка склалася на сьогодні в Україні. Та, власне, й українці мало чим відрізняються від іноземців. Як пояснити “матрацні” 120 мільярдів USD у населення? Понад $170 млрд  – у офшорах і ще понад 100 млрд – у банках?

Чому ці гроші, відповідно до  азів теоретичної економії, не працюють на українську економіку? Проблема старої моделі економіки? Недовіра і страх населення? Так! Але, напевно й тому, що попри заявлену інституційність фондового ринку, останнього де-факто нема.

Успішне функціонування економіки в умовах ринку неможливе без розвиненого й стійкого фондового ринку. Для стабілізації фінансового становища країн в умовах світової фінансової кризи у зв’язку з обмеженістю фінансових ресурсів держави постає необхідність забезпечити розширене відтворення шляхом залучення та «переливу» коштів через фондовий ринок. Розвиток ринку цінних паперів є своєрідним індикатором лібералізації економіки й успішного проведення ринкових реформ.

Зокрема, в даний час у промислово розвинутих країнах ринки цінних паперів належать до найбільш динамічних елементів фінансової системи. Оборот на нових ринках цінних паперів зростає в багато разів швидше, ніж обсяг операцій на товарних ринках і на традиційних кредитних ринках. Формування ринків цінних паперів означає високий ступінь економічного розвитку. З ускладненням господарського механізму функції ринків цінних паперів стають дедалі різноманітнішими. Система цих ринків створює необхідний і важливий компонент сучасного механізму економічного регулювання.

Так, у країнах Заходу рух капіталів, перерозподіл трудових і матеріальних ресурсів між різними галузями виробництва найчастіше опосередковується ринками цінних паперів. В умовах, коли величезні обсяги капіталу виявляються зв’язаними на тривалий період у тій чи іншій продуктивній формі, саме ринки цінних паперів надають економіці тієї гнучкості й мобільності, яка забезпечує можливість швидкого переливу ресурсів з одних галузей в інші і здійснення структурної перебудови виробництва. На відміну від інших фінансових ринків, тільки ринки цінних паперів є дійовим інструментом розподілу й перерозподілу капіталу корпорацій між галузями.

Історично так склалося, що в різних країнах сформувалися різні моделі організації фондового ринку, основними і найпопулярнішими з них є американська та європейська моделі.

Американська модель вважається еталоном фондового ринку, де небанківські фінансові організації грають роль центру перерозподілу фінансових потоків.

Характерними рисами даної моделі є: високий рівень спеціалізації комерційних банків (чітке розмежування інвестиційної та комерційної діяльності банків); високий рівень розвитку небанківських фінансових організацій; пріоритетність інструментів взаємних фондів (Mutual Funds) над інструментами комерційних банків серед дрібних інвесторів, фізичних осіб; низька вартість кредитних ресурсів та їх доступність, що збільшує потенційні резерви суб’єктів фондового ринку для проведення операцій з цінними паперами; порівняно проста процедура виходу на фондовий ринок емітентів з первинним розміщенням цінних паперів; державне регулювання всіх операцій з цінними паперами на центральному рівні здійснюється одним профільним органом (у США – це Комісія з цінних паперів та фондової біржі), на регіональному – єдиним органом на рівні штату; клірингова та депозитарна діяльність забезпечується небанківською установою (в США дану функцію виконує The Depository Trust & Clearing Corporation); високий рівень лібералізації операцій з цінними паперами; велика різноманітність фондових інструментів з лояльними правилами обігу.

Слід зазначити, що класичною американською моделлю є фондовий ринок, який сформувався в США за часів дії закону Гласса-Стігала, який суттєво обмежував інвестиційну діяльність комерційних банків. Це призвело до бурхливого розвитку небанківських фінансових інститутів та появи інвестиційних банків, які не займалися традиційними банківськими операціями. Проте у 2000 р. законом Грема-Ліч-Блайлі було скасовано обмеження, що накладалися законом Гласса-Стігала. Сучасна модель американського фондового ринку характеризується активною участю комерційних банків в інвестиційних процесах. До речі, багато економістів  небезпідставно вважають однією з причин світової фінансової кризи надмірну лібералізацію фондового ринку США внаслідок відміни закону Гласса-Стігала.

Інша поширена модель фондового ринку – європейська, відповідно до якої центральну ланку в перерозподілі фінансових потоків в країні відіграє банківська система. Така модель склалася еволюційно, адже саме у Європі зародилися перші банки, тому цілком зрозуміло, що за століттями свого існування саме комерційні банки стали центром перерозподілу фінансових потоків. На сьогоднішній день комерційні банки Європи мають достатній рівень капіталізації для здійснення ефективної інвестиційної діяльності. І хоч в останні десятиліття спостерігається зростання ролі небанківських фінансових організацій у ЄС, проте відмінності між європейською та американською моделлю залишаються суттєвими.

Дамо характеристику основним інституційним параметрам європейської моделі фінансової системи: універсалізація комерційних банків (значний рівень капіталізації разом з універсальністю банку створює значні конкурентні переваги для банку);існування двох центральних органів державної влади з контролю за операціями з цінними паперами окремо для банків і для небанківських організацій (в Німеччині це Федеральний німецький банк та Федеральне відомство з нагляду за інститутами фінансових послуг);первинне розміщення цінних паперів відбувається через посередництво комерційних банків;порівняно низький рівень розвитку небанківських фінансових організацій;серед населення як об’єкти заощадження більш популярними є банківські інструменти;існування двох клірингових систем (Euroclear – небанківська та Clearstream (до 2002 року – CEDEL) – банківська);високі вимоги до емітентів при виході на фондову біржу з первинним розміщенням (складність включення компанії до лістингу біржі через високі вимоги до неї);значний рівень зарегульованості державою інвестиційних операцій (підвищені вимоги до суб’єктів ринку цінних паперів щодо ризикованості фондових операцій, заборона окремих видів цінних паперів, що широко використовуються в американській моделі);брокерські функції виконують переважно комерційні банки.

Сучасний стан фондового ринку України знаменується завершенням вибору централізованої моделі побудови ринку і переходом до встановлення засад підвищення ефективності його роботи.

Ця модель заснована на: використанні концепції централізованого регулювання фондового ринку; дворівневій системі регулювання, на першому рівні якої знаходяться державні органи влади, а на другому – само-регулятивні організації; дворівневій системі інфраструктури, на першому рівні якої знаходиться Національний депозитарій, на другому – система певних інституцій інфраструктури (реєстраторів, зберігачів), що сприяють процесам зміни форм власності, цивілізованим формам здійснення угод, реалізації інших процедур та завдань;низці нових інструментів фондового ринку, що притаманні ринкам розвинутих країн.

І все ж, дослідження тенденцій міжнародного фондового ринку засвідчує, що параметри розвитку вітчизняного ринку цінних паперів не відповідають аналогічним світовим. Загалом, діюча на сьогодні в Україні модель фондового ринку характеризується низкою інституційних диспропорцій, зокрема розвиток первинного ринку цінних паперів стримується тим фактором, що фактично емітенти змушені проводити первинне розміщення через посередництво банків, серед яких відсутні чисто інвестиційні банки.

До основних проблем розвитку фондового ринку України можна віднести ще й такі: недокапіталізація фондового ринку;незначна частка організованого ринку цінних паперів;недостатньо розвинений ринок корпоративних облігацій;невідповідність біржової торгівлі світовим тенденціям;відсутність єдиного центрального депозитарію;нерозвиненість вітчизняного ринку деривативів;недостатня прозорість українського фондового ринку.

Отож, фондовий ринок України  ніби й існує… А головне, що не заважає «бізнесу», «тіньовій» економіці.

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.