Спостереження з космосу за вулканами

Космічний зонд моніторить ознаки ерупції з частотою до 1-2 годин. Науковці роблять чіткішими камери, щоб мати кращу можливість приглядатися до земних вулканів з певної віддалі – а точніше з дистанції близько 1,6 млн км. – пише Кетрін Корнеі у журналі Scientific American.

Приблизно стільки кілометрів відділяє Землю від зонду Deep Space Climate Observatory (DSCOVR), збудувати який запропонував колись віце-президент (США – ред.) Ел Ґор. Завдяки вимірювальному інструментові, який знаходиться на DSCOVR, науковці можуть спостерігати за емісією газів, що виходять з вулканів, і кожну годину чи дві отримувати зображення, що показують ерупцію.

Моніторинг таких вибухів, підчас яких в атмосферу вилітає пил, що може пошкодити двигуни літаків, дозволяє швидко визначати потенційно небезпечні сектори повітряного простору. Чимало серед майже 1500 активних земних вулканів знаходяться у віддалених регіонах планети, що означає, що складно моніторити ерупції, які вже тривають, та ідентифікувати нові – каже Саймон Керн, вулканолог із Michigan Technological University. „Вулкани в США перебувають під постійним наглядом, але така ситуаціє не всюди. Тому сателітарний моніторинг для нас є вкрай потрібним» – говорить Керн.

Керн і його співробітники звернулися до зображень, які присилає на Землю інструмент під назвою Earth Polychromatic Imaging Camera (EPIC), який знаходиться на DSCOVR. Спочатку вони вирішили моніторити активність 16 вулканів. Збирали дані із вимірювань в ультрафіолеті двоокису сірки (SO2) – газу, який часто емітують вулкани. Двоокис сірки є легким для вимірювання з далекої відстані, оскільки в земній атмосфері він присутній дуже рідко – пояснює Керн.

Зонд пересилав дослідникам образи Землі з частотою від 68 до 110 хвилин, значно вищою, ніж у випадку інших камер, котрі працюють в ультрафіолеті, які розташовані на космічних зондах. «Ерупції можуть виникати блискавично, тому чим вища частота спостереження, тим кращі можливості слідкувати за вулканами» – говорить Керн.

EPIC переслав свої перші зображення емісії SOза кілька годин після початку кількох ерупцій; надав деталі, яких інші зонди не зауважили – поінформували науковці у статті, опублікованій у жовтні 2018 року в Geophysical Research Letters. Інструмент показав, наприклад, що ерупція вулкану Тінакула на Соломонових Островах, яка сталася 22 жовтня 2017 року, складалася насправді із двох вибухів, ідентифікованих на основі вимірювань двоокису сірки.

«Це означає прогрес у моніторуванні хмар вулканічних газів» – коментує Андрю Хупер, вулканолог із University of Leeds, що у Великобританії, який не був задіяним до проекту. Він підкреслює, що такі спостереження «можуть значною мірою допомогти у пом’якшенні наслідків вулканічних ерупцій». В даний момент DSCOVR пересилає на Землю дані лише тоді, коли він перебуває у полі досяжності двох приймачів, які розташовані на Алясці і в штаті Вірджинія. Але якби такі приймальні антени було встановлено навколо всього глобусу, тоді науковці змогли б збирати та аналізувати дані практично в постійному режимі. «Зараз наше запізнення становить від одного до двох днів» – інформує Керн.

Джерело

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.