Джерело: glavcom.ua

Стратегія використання міжнародної допомоги

Співпраця з міжнародними організаціями технічної допомоги дозволяє не лише знаходити додаткові джерела фінансування для проектів, спрямованих на соціально-економічний чи гуманітарний розвиток, покращувати умови життя людей, а й встановлювати довгострокові партнерські зв’язки, вдосконалювати методи адміністративного менеджменту, здобувати важливий досвід. Усе це зі свого боку сприяє розвитку громадської ініціативи, поліпшенню соціально-економічної ситуації, наближенню діяльності публічної влади в Україні до європейських норм.

Становлення сучасної системи міжнародної допомоги розпочалося наприкінці Другої світової війни, остаточних рис вона набула у 1960-70-ті роки. У 1945 р. запрацював Світовий банк, в 1958 р. – Європейський інвестиційний банк, в 1961 р. президент Джон Кеннеді створив Агентство США з міжнародного розвитку. Фактично відтоді в цій сфері не відбулося жодної ґрунтовної реформи, хоча такі намагання й були. У 2005 році в Парижі ухвалили Декларацію щодо підвищення ефективності зовнішньої допомоги. На сьогодні це один з основних документів, що регулює галузь на світовому рівні. У ньому закладено низку індикаторів та програмних цілей, яких мають дотримуватися донори. Однак у кожній країні міжнародна допомога має свої характерні риси, що залежать від рівня розвитку місцевих інституцій як з боку суспільства, так і держави.

Попри тривалу успішну практику здійснення іноземної підтримки, в сучасних наукових, політичних колах тривають дебати щодо її ефективності. Найчастіше виокремлюють три основні напрями такої оцінки: критика концептуальних засад допомоги (відсутність зв’язку між зовнішньою підтримкою країнам та їхніми внутрішніми заощадженнями: збільшення зовнішньої допомоги не призводить до пропорційного збільшення  інвестицій); критика внутрішнього середовища країн-реципієнтів (ефективність допомоги залежить від ситуації всередині держави, зокрема від рівня громадянських свобод); критика практики донорів (проблема переважання політичних та комерційних інтересів у рішеннях окремих донорів щодо надання міжнародної технічної допомоги).

За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі (Мінекономіки), станом на травень 2019 року загальна сума діючих проектів міжнародної технічної допомоги Україні становить понад 5,7 млрд доларів[1]. Однак держава не використовує свій потенціал для залучення і реалізації іноземної підтримки повністю. Це, зокрема, зумовлено низкою проблем правового і організаційного характеру, однією з яких є відсутність державної стратегії використання міжнародної допомоги.

Донори, як правило, формують стратегію підтримки, що визначає пріоритети та завдання, механізми реалізації та показники для оцінки ефективності. Відповідно до цього документу приймаються й річні програми.

У 2015 році президент України видав Указ про Стратегію сталого розвитку “Україна-2020”, яка передбачає запровадження 62 реформ і програм у різних напрямах розвитку держави. Документ мав стати відповідним індикатором і для міжнародних донорів, однак цього не трапилось. Ані річний план дій уряду, ні інші документи (меморандуми з МВФ, наприклад) не можуть замінити стратегії розвитку, що містить не загальні положення, а конкретні пріоритети та індикатори на три роки. Відсутність такого документу створює перешкоди у сфері міжнародної допомоги, підґрунтя для корупції.

Чинне законодавство не вимагає реєструвати всі проекти іноземної підтримки, хоча така реєстрація й надає певні переваги, зокрема – звільняє від оподаткування. Однак через взаємну недовіру між фінансовими донорами та державними органами не усі проекти реєструються у Мінекономіки.

Наразі в Україні діє низка постанов Кабміну, які регулюють питання міжнародної допомоги. Кожен із документів стосується окремого її виду: технічної допомоги, бюджетної підтримки, проектів міжнародних фінансових організацій, Twinning і TAIEX. Однак загального документа, який формував би правила гри для всіх учасників процесу, досі немає.

Окрім технічної процедури звільнення від податків та зборів, є ще питання координації під час реалізації проектів. Фінансові донори, які офіційно реєструють проекти, повинні співпрацювати з державними органами та коригувати плани відповідно до їхніх зауважень.

Аналіз надання міжнародної технічної допомоги в Україні свідчить про неналежне та неякісне використання бенефіціантами фінансових ресурсів. Ба більше, оскільки в Україні немає загальної стратегії, то немає й параметрів, відповідно до яких можна робити висновки про ефективність втілення того чи іншого проекту.

Нещодавно Мінекономіки запустило Офіційний портал координації проектів і програм міжнародної підтримки України OpenAid. Це своєрідна база даних, а також інформаційна система управління допомогою, адже вона дозволяє реєструвати нові проекти та виконавців. У міністерстві планують, що згодом через портал можна буде подавати проміжні та фінальні звіти щодо проектів, а також заявки і пропозиції з боку українських бенефіціантів. Передбачається також, що OpenAid буде працювати як інструмент для моніторингу потоків міжнародної допомоги, підвищуючи стандарти прозорості і відкритості державних даних та зменшуючи можливості для корупції. На сайті містяться також цілі реформування координації донорської допомоги в Україні[2].

Однак розробка державної стратегії використання міжнародної допомоги є досі важливою та актуальною, позаяк потреба у цьому документі стає все більшою. Що ж стосується перспектив, то, можливо, варто створити в Україні систему управління міжнародною допомогою, яка б передбачала зосередження грошей у руках держави на всіх етапах.

[1] Перелік проектів міжнародної технічної допомоги за підтримки країн-донорів, що реалізуються в Україні та пройшли державну реєстрацію (перереєстрацію)

[2] Про допомогу / Офіційний портал координації міжнародної допомоги України

 

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

0 0
Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.