ООН висловила занепокоєння щодо закону про українську мову

Виступаючи на засіданні Ради Безпеки ООН щодо мовного закону в Україні, заступник Генерального секретаря ООН з політичних питань Розмарі ДіКарло заявила, що хоча було вирішено багато суперечливих питань, закон все ще викликає занепокоєння, і що Управління Верховного комісара ООН з прав людини рекомендує уряду “негайно” розробити законодавство, яке забезпечить справедливе співвідношення між захистом прав меншин і збереженням державної мови.

Наголошуючи на тому, що врегулювання конфлікту на сході України також є шансом на мир і безпеку в Європі, який не повинен бути упущений, вона радо вітала діалог на всіх рівнях, включаючи двосторонні відносини між главами держав.

ООН сподівається, що після парламентських виборів і формування нового уряду в Україні за останніми обнадійливими заявами нового президента Володимира Зеленського будуть конкретні дії, які дадуть позитивну динаміку для виконання угод Мінського протоколу.

Політична зміна в Україні відбувається на тлі триваючого конфлікту на Донбасі та постійної неспроможності припинити вогонь згідно з Мінськими угодами, які Рада ухвалила через резолюцію 2202 (2015). ДіКарло зазначила, що людські втрати через конфлікт зростають. Офіс Верховного комісара зафіксував 13 смертельних випадків, пов’язаних з конфліктом і 78 травм за перші шість місяців 2019 року, водні об’єкти зазнали нападів більше ніж 60 разів, а школи – 17 разів.

Зосереджуючись на законі про мову, Верховний Комісар з питань національних меншин Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) Ламберто Зан’єр заявив, що Україна має повне право зміцнювати роль державної мови для посилення загального почуття приналежності. Такі заходи, однак, повинні бути збалансовані із намаганнями врахувати етнічне та мовне різноманіття. Необхідно звертатись за інформацією до Венеціанської комісії Ради Європи та інших інституцій, щоб забезпечити відповідність мовного законодавства міжнародним стандартам.

У його нинішньому вигляді українському закону про мову бракує достатньої правової чіткості та гарантій захисту мовних прав національних меншин. Він рекомендував, щоб українська мовна політика була доповнена модернізацією загальної правової бази для захисту прав національних меншин, зокрема у мовній сфері, шляхом запровадження всеосяжного закону.

У наступних дебатах представник Російської Федерації, що просила про зустріч, погодився, що держави зобов’язані сприяти національним мовам, додаючи, однак, що Україна використовує середньовічні та жорстокі методи, що суперечать усім конвенціям про захист національних меншин. Зазначивши, що підписання закону про мову колишнім президентом України суперечить Мінським угодам, він висловив сподівання, що члени Ради будуть протистояти спокусі захистити Київ від обґрунтованої критики. Мова і культура перебувають у центрі уваги в Україні після перевороту 2014 року, зауважив він, попереджаючи, що обмеження і каральні заходи щодо російської мови загрожують розділенням і соціальним протистоянням.

Делегат Польщі заявив, що безпосередньою загрозою міжнародному миру і безпеці є агресія Росії проти суверенітету та територіальної цілісності України, а не прийняття закону чинною владою Києва. Міжнародне співтовариство не повинно ні приймати, ні визнавати ігнорування Російською Федерацією фундаментальних принципів міжнародного права, а реагувати відповідно до її неприйнятної та незаконної поведінки.

У цьому ж дусі представник Сполученого Королівства висловив здивування, що його російський колега не порушив інших питань – таких як озброєння Російською Федерацією сепаратистів на сході України та невиконання Мінських угод, – що вимагають постійного обговорення Ради. Відкидаючи слабкий зв’язок між законом про мову та Мінськими угодами, він сказав, що українці продовжують страждати від підтримуваного Росією конфлікту, який забрав 13 тисяч життів.

Погоджуючись, що закон про мову не представляє загрози міжнародному миру і безпеці, представник Франції заявив, що надання російського громадянства тим, хто живе в Луганську і Донецьку, підриває Мінські угоди. Він також приєднався до інших, закликаючи звільнити  24 українських моряків, затриманих Російською Федерацією після інциденту в Керченській протоці (Азовському морі) у листопаді 2018 року, згідно з рішенням Міжнародного трибуналу з морського права.

Виступаючи на завершення дискусії, представник України сказав, що закон про мову його країни є внутрішнім питанням, яке не стосується міжнародного миру та безпеки. Піднявши питання перед парламентськими виборами, Москва намагається надати політичну підтримку проросійським партіям, відвертаючи увагу від невиконання Мінських угод і п’ятої річниці  збиття рейсу MH17. Водночас новий президент зробив конкретні кроки для  розв’язання конфлікту, російські сили та їхні прихильники майже подвоїли порушення припинення вогню, сказав він, додавши, що ситуація на місцях залишається похмурою. Він запропонував “дуже короткий перелік” заходів, які може зробити Російська Федерація, включно із виведенням важкого озброєння, наданням доступу до затриманих та звільненням затриманого українського військового персоналу.

Також виступали представники США, Домініканської Республіки, Індонезії, Китаю, Кувейту, Бельгії, Кот-д’Івуару, Екваторіальної Гвінеї, Південної Африки, Німеччини та Перу.

Джерело

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.