Повільне вимирання черепах

У випадку з черепахами, котрі відомі своєю довговічністю, зменшення їхньої кількості важко зауважити – до того моменту, коли стає вже надто пізно – пише Рейчел Нувер на сторінках часопису Scientific American.

Майже чотири декади тому зоолог Майкл Томпсон, котрий тоді працював у University of Adelaide в Австралії, зробив тривожне відкриття: лисиці, котрі в Австралії є видом агресивним, а до того ж і дуже експансивним, пожирають 90% яєць, що їх відкладають черепахи на берегах річки Мюррей. Подальші спостереження Томпсона показали, що в популяції черепах існує значна перевага старих особин, що вказувало на те, що лисиці вже допровадили до зменшення кількості молодих черепах у ріці. Якщо не буде вжито заходів, то черепахи, котрих до тієї пори було багато, зникнуть звідти назавжди – остерігав науковець.

Однак, нічого не зробили і сьогодні пересторога Томпсона починає ставати дійсністю. Найновіші дослідження підтверджують, що кілька видів черепах або повністю зникли із Мюррей, або їхні популяції разюче зменшились. «Оскільки черепахи живуть довго, то довго й проблеми не зауважували. Здавалося, що з ними все добре – говорить Рікі Спенсер, еколог із Western Sydney University, співавтор досліджень, опублікованих в лютому на сторінках Scientific Reports. – Людська натура є такою, що лише тоді, коли якийсь різновид зникає, починає за ним тужити».

Спенсер і його співробітники перераховували популяцію черепах з трьох розповсюджених ґатунків, які належать до зміїношийних. Це були: Chelodina expansa, Хелодіна австралійська та Емидура з Мюррей. Спостереженнями було охоплено 52 пункти, які знаходяться на південних берегах ріки. Науковці визначали чисельність популяції кожного з видів на основі того, скільки особин їм вдалося спіймати за визначений період часу. Вони встановили, що черепах було витіснено з багатьох місць, у яких раніше вони були розповсюджені, а серед упійманих екземплярів більшість становили великі – і скоріш за все дуже старі – особини. Спенсер вказує на винних у цій кризі: передусім лисиці, що жирують на яйцях черепах, але додатково й деградація природнього середовища та глибокі посухи, які трапляються все частіше за останніх кільканадцять років.

«Про те, що ситуація багатьох видів черепах є щораз гіршою, ми знаємо вже кілька декад, і хоч у мас-медіа постійно говориться про важку ситуацію з фауною наших річок, нічого так і не було зроблено, щоб якось цьому зарадити – каже Рік Шайн, герпетолог із Macquarie University, що в Сіднеї, котрий не був учасником досліджень. – Ці дослідження стали осторогою, що якщо ми негайно не започаткуємо програм з охорони черепах, то можемо втратити цей чудовий елемент нашої рідної природи».

Спенсер підкреслює, що популяція змогла б швидко відродитися, якщо їхні гнізда охопити опікою, а леговища – охороною. Але він звертає увагу на те, що влада зазвичай починає діяти тільки тоді, коли ситуація стає критичною, а поки-що черепахи з річки Мюррей жодним чином не охороняються. Він і його співробітники мають ідею, що з цим зробити: «Ми хочемо підготувати проект загальної охорони черепах, який реалізували б місцеві спільноти. Щоб ті люди, котрі хочуть якнайшвидше допомогти тим чудовим гадам, могли почати діяти без очікування на федеральні ініціативи та фонди» – каже він.

Джерело

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.