Столтенберг вважає анексію Криму наслідком конкуренції великих держав

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг переконаний, що анексія Криму Росією є наслідком конкуренції великих держав за владу. Про це він заявив під час виступу у Центрі стратегічних досліджень Університету Вікторії у Веллінгтоні, Нова Зеландія. 

Він також зазначив: “…Все більше і більше викликів у сфері безпеки, з якими ми стикаємося, є глобальними, вони стають все менш регіональними та все більш глобальними. Дозвольте мені зупинитися на трьох основних викликах, з якими стикаються Нова Зеландія та НАТО, союзники по НАТО. Перший – посилення конкуренції між великими державами, велика конкуренція за владу. І ми бачимо наслідки цього від Криму, незаконної анексії Криму, до Північної Кореї, від Сирії до Південно-Китайського моря. Ми побачили значне нарощування російських військових потужностей. Ми бачимо більш наполегливу Росію і лише кілька днів тому ми побачили приклад того, як ця посилена конкуренція за велику владу підриває порядок, заснований на правилах, повагу до міжнародних договорів та зобов’язань, коли Росія… або коли Договір INF, Договір про ядерну зброю середньої дальності, припинив свою дію 2 серпня. А для тих, хто не так добре знайомий з Договором INF, він був фундаментальним елементом контролю над озброєнням протягом десятиліть, починаючи з 1987 року. Він не лише зменшив кількість ядерної зброї, але й забороняв / ліквідував всю зброю середньої дальності, ядерну та звичайну, наземну. І це мало велике значення для контролю над озброєнням і особливо в Європі. Цей договір припинив своє існування минулої п’ятниці, оскільки Росія порушувала договір уже кілька років. Вони розмістили нові ракети, які називаються SSC-8, це ракети середнього дальності, здатні дістатися до європейських міст за лічені хвилини. Вони мобільні, їх важко виявити, а той факт, що часу на попередження мало, знижує граничне значення для будь-якого потенційного використання ядерної зброї у збройному конфлікті. Отже, посилена конкуренція за владу, більш наполеглива Росія, чинить тиск на порядок, що базується на правилах, і останній приклад – припинення дії Договору INF. Але ми бачили й інші приклади, наприклад, незаконну анексію Криму, вперше в Європі, коли одна країна забрала частину іншої країни з часу Другої світової війни”.

“Ми реагуємо на гібридні стратегії ведення війни, здійснюючи найбільшу адаптацію, найбільшу зміну НАТО за ціле покоління. Бо те, що ми бачили, особливо в Криму, який, як ви знаєте, близький до НАТО, – це використання так званих “маленьких зелених чоловічків” і військових у формі але без знаків, які були надзвичайно важливими, вони були ключовими, що дозволило Росія незаконно анексувати, взяти під контроль Крим.

Ми бачили інші способи ведення того, що ми називаємо гібридною війною, а це така суміш прихованих та явних операцій, військових та невійськових засобів агресії, кібератак та втручання в політичні процеси та багатьох інших способів залякати або змусити країни поводитись так, як хоче агресор. І ми частково реагуємо на це, збільшуючи та вдосконалюючи свої оперативні дані, тому що важливо зрозуміти, що відбувається, тому що мета гібридної війни – це насправді спробувати замаскувати те, що ти робиш. І вдосконалення оперативних даних – це одна з важливих частин. Вища готовність наших сил – це ще одна частина того, що ми робимо. Ми повинні швидко реагувати, тоді готовність наших сил має велике значення.

Ми також частково реагуємо на ризик гібридних загроз, розміщуючи сили в східній частині Альянсу. У нас ніколи раніше не було бойових підрозділів східної частини нашого Альянсу, зараз у нас вони є. І це посилає дуже чіткий сигнал, що будь-яка спроба зробити щось подібне проти члена НАТО в країнах Балтії, Польщі, що Росія зробила проти не члена НАТО, України, буде неможливим, оскільки НАТО вже є в цих країнах. Таким чином, ми робимо багато речей одночасно, адже гібрид – це багато викликів одночасно”.

Джерело

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.