Джерело: unian.ua

Геополітична кореляція

Відомо, що будь-яке ускладнення чи загострення ситуації на певній території породжує ризики, а відтак і зростання ціни на товари чи послуги. Це стосується й подій у Оманській затоці, розташованій між Іраном, ОАЕ та Оманом.

У середині травня 2019 р. біля Ормузької протоки у виключній економічний зоні ОАЕ трапився напад на чотири судна і нафтові об’єкти Саудівської Аравії, а вже 13 червня в Оманській затоці біля берегів Ірану прогриміли вибухи на двох нафтових танкерах, які йшли із Саудівської Аравії в Сінгапур і Тайвань.

Американська морська адміністрація попереджала про загрозу в Перській затоці з боку Ірану за кілька днів до першого нападу в травні. Це повідомлення з’явилося після того, як Іран припинив виконувати частину своїх зобов’язань за ядерною угодою.

Під час засідання Радбезу 24 червня виконувач обов’язків постійного представника США при ООН Джонатан Коен наголосив, що відповідальним за напади у травні та червні є Іран. За його словами, іранські кораблі берегової охорони підійшли до двох танкерів під час останньої атаки в середині червня перед вибухом мін. Коли одна з мін не спрацювала, човен берегової охорони наблизився до танкера на повній швидкості. “Примітно, що човен точно знав, де шукати міну, яка не вибухнула”, – наголосив Дж. Коен. Міжнародні ЗМІ навіть висвітлювали картинки з катерами іранських “вартових революції”.

Члени Радбезу засудили у своїй заяві напади на танкери, назвавши їх загрозою миру, безпеці та глобальним поставкам енергоносіїв. Водночас США не вдалось звинуватити в атаках Іран, адже цю заяву відхилила Росія, яка має право застосування вето.

На тлі загострення конфлікту з Іраном США посилили свою військову присутність в регіоні. Вашингтон оголосив про намір створити глобальну коаліцію проти Ірану та вже направив в регіон ударну групу на чолі з авіаносцем “Abraham Lincoln”, а також тактичну групу бомбардувальників B-52.

Ще у травні цього року США в односторонньому порядку вийшли з ядерної угоди з Іраном. А перед цим у листопаді 2018 р. Вашингтон відновив санкції стосовно Тегерана, вимагаючи від держав-союзників припинити купувати іранську нафту під загрозою штрафів. У відповідь Іран пригрозив заблокувати поставки нафти в Перській затоці через Ормузьку протоку.

Після подій у Оманській затоці нафта марки Brent, яка є світовим еталоном, подорожчала на 4,5% – до 62 доларів за барель. Оскільки ціна газу корелюється залежно від ціни на нафту, а через Ормузьку протоку транспортується 30% вторгованого на світовому ринку скрапленого газу, від погроз Ірану щодо одностороннього блокування поставок постраждає не лише нафтовий, а й газовий ринок.

 В умовах зростання напруженості між близькосхідними нафтовими велетнями увага світової спільноти була прикута до саміту ОПЕК, який відбувся 1 липня 2019 р. Очікувалося, що організація вирішить продовжити скорочення квот на видобуток нафти. Однак цього не трапилось. Країни ОПЕК погодили рішення про подовження обмеження видобутку нафти у попередньо визначених квотах ще на дев’ять місяців, починаючи з липня.

Нагадаємо, що Угода про скорочення видобутку в рамках ОПЕК+, яка працювала з початку 2019 року, закінчилася 30 червня. Обговорення її майбутнього почалося ще в березні, але консенсусу не вдавалося досягти, оскільки Росія зберігала мовчання щодо можливості подовження. Думка РФ стала відома тільки за день до зустрічі.

На саміті G20 в Осаці 29 червня очільник РФ В. Путін заявив про необхідність подовження домовленостей. Після переговорів з наслідним принцом Саудівської Аравії Мухаммедом бен Сальманом Аль Саудом на полях “двадцятки” президент Росії озвучив і найкращий термін подовження (від 6 до 9 місяців), і обсяги збереження колишніх квот. На цьому тлі зросли світові ціни на нафту.

Які наслідки матиме пролонгування до березня 2020 р. видобутку нафти у попередньо погоджених квотах? Макроекономічна ситуація дає підстави припускати, що продовження угоди ОПЕК+ забезпечить певну економічну стабільність, однак обмежить нафтовидобуток, отже, загальмує економічне зростання. Видобувна промисловість багатьох країн, як-от Росія чи Венесуела, є ключовим чинником для динаміки валового внутрішнього продукту, наповнення бюджету. Отже, з одного боку, така стабільність з обмеженням пропозиції нафти позитивно вплине на світовий нафтовий ринок, але з іншого – обмеження тієї ж пропозиції завжди йде поруч з підняттям цін на нафту, а відтак і на газ, що не зовсім імпонує українській економіці.

Однак відрізнити намір знизити видобуток від реального зниження видобутку досить важко. І на ринках видобутку, і в процесі транспортування нафти є безліч вивертів, що дозволяють добувати, але не реєструвати сировину, заготовляти “зайву” нафту, реалізовувати її на неофіційних каналах, реєструвати один нафтопродукт як інший тощо. Росія, наприклад, має достатньо досвіду укриття реальних речей, пов’язаних із стратегічними цифрами.

Можна стверджувати, що через утаємниченість імперської бухгалтерії обмеження видобутку як не впливало на економічне зростання раніше, так і не буде впливати на нього в майбутньому. Угода ОПЕК+ – це скоріше політичний жест, спрямований на отримання переваг у зовнішньополітичних відносинах з нафтовидобувними країнами, і продовження угоди – данина дружбі з ними.

Підтримуючи Іран і збереження квотного обмеження видобутку нафти, Кремль намагається позиціонувати себе як світового геополітичного гравця. Водночас обмеження судноплавства в Оманській затоці підштовхуватиме в майбутньому низку світових транспортних кампаній до використання альтернативного Північного морського шляху, який цілком контролю є Росія.

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

0 0
Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.