Диджиталізація, її наслідки і ціна

Останнім часом молода команда президента України постійно натякає знедоленому населенню країни, що одним, а може й єдиними шляхом подолання корупції та стагнації держави є перетворення її на сервісну машину. Найпростішим шляхом у такому «сервісному повороті» має бути диджиталізація, себто максимальне зменшення персонального контакту чиновників з людьми через оцифровування послуг та сервісів. Тобто в такій країні ми зможемо не лише оплачувати рахунки і штрафи «онлайн», але й голосувати з мобільного телефону, та й віртуально «махатися» із цифровою, себто математично симульованою реальністю.

Раптово світ знову заговорив про штучний інтелект та машинне навчання, про те, що люди майбутнього лише займатимуться творчими професіями, а усю рутинну роботу, зокрема державну, робитиме машина. Ця тема звичайно не нова, про неї вже активно мислив наш земляк Станіслав Лем, який виріс в старому помешканні будинку між львівською тюрмою «бригідки» та львівським університетом. В радянські 1980-ті виходили книги про штучний інтелект, хоча самих машин ще не могли створити.

Штучний інтелект вже є реальністю. Ваш телефон чи інший прилад, в який можна помістити системи слідкування та оповіщення, вже давно знає про вас більше, ніж ви самі. Алгоритми навчились вираховувати усе – куди ви хочете поїхати відпочити, яку книгу прочитати, а що важливіше – яке нове барахло прикупити! Від тої зарази тепер не сховатися і марно ви намагатиметесь заклеювати камеру власного смартфону – штучний інтелект вас знайде рано чи пізно, обрахує все, що про вас відомо, і відзвітує іншому штучному інтелектові. Як колись люди подолали неандертальців, так тепер алгоритми вже долають людей! Тай Бог з ними, тут мова трохи не про це.

Восени минулого року група молодих людей продали на аукціоні Крістіс твір штучного інтелекту за майже пів мільйона доларів. Усі заговорили, що машина вже готова замінити людину навіть в мистецтві. Але окрім втрати приватності, культури і перетворення світу на великий магазин, в якому є лише продавці і покупці, оцей весь штучний інтелект ще нищить довкілля. Запитуєте як? Виявляється, що математичні обрахунки того, чим, наприклад, займається моя дружина і що в кінцевому результаті має спонукати її купити ще одну непотрібну річ, потребують великої кількості енергії. Саме так, ця математика, що стоїть за штучним інтелектом багато коштує, тобто споживає енергію і викидає в атмосферу велику кількість вуглекислого газу.

Про це наголошують вчені із Масачусетського університету, які вивчали як працюють машини, що в близькому майбутньому будуть автоматично перекладати мови з одної на іншу. Щоб навчити машину мови, треба створити велику базу даних і постійно тренувати «залізного студента». Для цього в свою чергу потрібні потужні комп’ютери, охолодження яких здійснюють інші машини, які й засмічують атмосферу. Створення лише одного «мовного модуля» викидає в повітря стільки ж гидоти, скільки кілька камазів за десять років свого функціонування. Вчені проаналізували енерговитрати на створення чотирьох моделей перекладання (перетворення) натуральної мови. Навіть просте виправляння «багів», чи корективи помилок коштувало світу сотні і тисячі кілограмів газів, які пришвидшують глобальне потепління. А що казати про складні обрахунки?

Інженер Nvidia, а це лідер по створенню відео-карт та систем автоматичного водіння автомобілів, сказав, що для того, аби робот біль-менш пристойно міг вести машину, треба посилити потужність обрахунків в 10 разів. А це перспектива на роки, тобто вуглекислого газу в атмосферу полетить ще більше.

Поза тим, що створення штучного інтелекту відбирає у нас природу, оця уся цифрова економіка також відбирає у нас людей. В культурі і в світі, що генерує смисли «випалена земля», молоді люди тікають в більш вигідні сектори. Нещодавно один онлайн журнал надрукував інтерв’ю із уродженцем Києва «теоретичним фізиком» Костянтином Петровим, який віддавна працював у різних цифрових проектах і згодом осів у Франції. Він каже, що коли приїхав у Київ вибрати аспірантів для французького університету, де він працює, то зрозумів, що їхня (не наша!) політехнічна школа вже давно пантрує українських студентів, забираючи найцікавіших ще з 3 курсу. Петров переконаний, що цифрова економіка – це найгірше, що сталося із світом за останні 100 років.

Бо так діє капіталізм, мета якого не зрозуміти природу і людину, а лише оптимізувати витрати і збільшити доходи. Колись ми знищили природу, перетворивши вирощування їжі в економіку. Українці цим займаються активно і зараз, бо ціна великого експорту зерна, яким хвалився попередній президент жахлива – ґрунти сповнені хімікатів, вмирають птахи та комахи, вода скоро буде отруєна. Індустріалізація дала в минулому економічний ривок, але знову ж таки для українців промислова революція означала мільйони мертвих селян та чорні від диму міста. Індустріалізація породила також карбонову економіку, що полягає в експлуатації природних ресурсів, і – путінізм як явище.

А тепер цифрова революція ще й забрала в свою систему економіки усіх розумних людей, які пишуть дурацькі коди для заморських компаній, замість музики і віршів для своєї культури. Ці кодовані програми націлені не на створення кращого світу чи зрозуміння людини, а на те, щоб продати моїй дружині нову сукню, а мені – новий непотрібний прилад. Тому усі наші горді айтішники нічим не кращі від заробітчан – уся відмінність в тому, що вони «миють кльозети» (себто програмують непотріб), не виходячи з дому, і піднімають за цю дурну роботу добрі гроші. За ці гроші вони куплять собі щастя, тобто своїм консюмеризмом збільшать кількість матеріального непотребу на планеті, на виробництво якого потрібно ще більше енергії.        

При такій кількості математиків та логіків, яких щорічно продукує наша застаріла освіта, ми могли б працювати над створенням кращого світу. Натомість мудрі голови і чудові уми зайняті навчанням ботів чи створенням аплікацій для збільшення продажів. У Китаї вугільні електростанції задіяні для генерування біткоїнів!!! При цьому, що в таких діях немає жодного смислу, крім як здобування якогось макабричного бабла. Поки у нас бум айтішників, планета реально горить і це наводить на думку, що гроші людям потрібні хіба для генерування нових грошей. Віртуальна економіка не розвиває цивілізацію і людство, а цифровий капіталізм нищить наш світ. Молодь мріє про генерування підписників і зайнята збільшенням лайків, а мільйони віртуальних переглядів є ознакою «реального» успіху. Але чи має шанс такий світ? Час покаже.

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

0 0
Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.