Україна в “Глобальному рейтингу кібербезпеки”

Україна зайняла 54 місце серед 180 країн у “Глобальному рейтингу кібербезпеки 2018“, покращивши свій минулорічний показник на дві сходинки. Лідером списку стала Великобританія.

У сучасному глобальному інформаційному суспільстві кіберзлочинність загрожує зростанню світової економіки та особистій безпеці громадян. Підвищення культури поведінки людей в інтернеті, медіаграмотність, а також популяризація загальносвітових правил боротьби з кіберзлочинністю можуть гарантувати захищеність міжнародній спільноті. Саме тому на різноманітних зустрічах світових лідерів так часто обговорюються питання інформаційної безпеки та управління критичною інфраструктурою.

Оскільки проблема кіберзахисту є доволі гострою, необхідно стежити за станом безпеки мережевого простору у різних країнах світу. Цим, зокрема, займаються експерти Міжнародного союзу електрозв’язку ООН, які щорічно  готують документ під назвою “Глобальний індекс кібербезпеки”, що містить аналіз захищеності мережевого простору країн-учасниць ООН. Згідно з останнім дослідженням, проведеним у 2018 році, 58% держав мають національну стратегію кібербезпеки, а 91% – закони, пов’язані із мережевим захистом, водночас минулого рокутаких країн було 50% та 79% відповідно.

Під час підготовки рейтингу експерти оцінюють країни на наявність: правових систем і структур, що займаються питаннями кібербезпеки і кіберзлочинів; інститутів координації політики і стратегій розвитку кібербезпеки на державному рівні; науково-дослідних, освітніх і підготовчих програм, сертифікованих фахівців і держустанов, які сприяють нарощуванню потенціалу в сфері інформаційної безпеки; партнерських програм, механізмів співпраці та систем обміну інформацією. Вони також оцінюють технічні можливості в галузі кібербезпеки.

У “Глобальному індексі кібербезпеки” йдеться, що станом на кінець 2018 року інтернетом користується 51,2% світового населення, тобто 3,9 млрд осіб. Така тенденція – вагомий крок на шляху до розвитку глобального інформаційного суспільства, а водночас сигнал про необхідність зміцнити кіберзахист мережевих користувачів на національному рівні. Експерти прогнозують, що до 2023 року інтернетом буде користуватись 70% людства. Однак завдяки збільшенню використання комунікативних технологій прогнозована вартість кіберзлочинностідо кінця 2019 року становитиме приблизно 2 трлн доларів[1].

Цьогорічнийлідер рейтингу Великобританія, що набрала 0,931 бала, у 2017 році посідала аж 12 сходинку. Друге місце зберегли за собою США із результатом 0,926 бала, третє – Франція (0,918 бала), що піднялася із восьмої сходинки. Першу п’ятірку замикають Литва і Естонія, які набрали 0,908 і 0,905 бала відповідно. На шостому місці – минулорічний лідер Сінгапур (0,898).

Україна цьогоріч посіла 54 місце, випередивши такі країни СНД, як Азербайджан (55), Білорусь (69), Вірменія (79), Таджикистан (107), Киргизстан (111) та Туркменістан(143).

У документі йдеться, що Команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA[2]постійно робить кроки для взаємодії з Cisco Talos Intelligence Group та іншими державами-членами CERT щодо питань подолання наслідків кібератак на критично важливу інформаційну інфраструктуру і виявлення причин та обставин таких інцидентів. CERT-UA також допомагає усунути загрози безпеці приватного сектору України та іноземних партнерів. Відповідно до закону “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України” (2017), CERT-UA та Центр реагування на кіберзлочини координують заходи, спрямовані на оперативне реагування на кібератаки, а також контролюють впровадження контрзаходів, що передбачають мінімізацію уразливості систем зв’язку.

Україна також бере участь у роботі Агентства ЄС з кібербезпеки, Європейського центру з досліджень і компетенції в сфері кібербезпеки, а також у навчаннях із реалізації Спільної оперативної схеми реагування ЄС і держав-членів на кібератаки.

У 2017 році в Україні відбулась масштабна хакерська атака, у результаті якої постраждали десятки українських банків, медіаресурсів, держустанов і приватних підприємств, були заражені вірусами понад 13 тисяч комп’ютерів із понад 200 установ. Подібні кібератаки, спрямовані на підрив економіки, разом із пропагандою і енергетичним шантажем стають зброєю Росії в гібридній війні проти України.

Саме тому в 2019 році РНБО України прийняла рішення проаналізувати стан кіберзахисту державних електронних інформаційних ресурсів, за результатами чого буде підготовлено нову Стратегію кібербезпеки України.

Цьогоріч жовтень є місяцем кібернетичної безпеки в усіх країнах ЄС. Така акція присвячена підвищенню обізнаності громадян щодо кіберзагроз, а також обміну досвідом у цій сфері.

 “Розвиток довіри, знань, обізнаності та стійкості є вирішальним чинником, що дозволяє захиститися від кібернетичних загроз. Європейський місяць кібернетичної безпеки є частиною більш широких зусиль для розвитку і збереження навичок людей у цій сфері, виконанні далекосяжних превентивних заходів і, як наслідок – для створення Єдиного безпечного інформаційного ринку”, – зазначилаєврокомісар з питань цифрової економіки і інформаційного суспільства Марія Габріель.

Місяць кібербезпеки також стосується розвитку базових навичок безпеки у інформаційному просторі, що мають стати частиною повсякденної поведінки кожної людини під час роботи із високотехнологічними пристроями.

Загалом усі заходи, що проводить світова спільнота у сфері кібербезпеки, – це спроба допомогти країнам вдосконалити цю сферу, а також мотивувати їх на вжиття заходів для покращення їхнього рейтингу, допомагаючи у такий спосіб підвищити загальний рівень кібербезпеки в усьому світі. Під час проектів на кшталт “Глобального індексу кібербезпеки” спеціалісти намагаються показати практику кращих країн, щоб держави-аутсайдери могли використати їхній успішний досвід та застосувати його у себе. Це дозволить гармонізувати практику ІТ-сфери та розвивати глобальну культуру кібербезпеки.

З огляду на всі інциденти, що відбулися за останні роки, – витік інформації, кібератаки, зломи і втручання, – у світі почали думати, як запобігти проблемам, а не вирішувати їхні наслідки. Схоже, у 2020 році світові корпорації будуть витрачати багато сил та засобів для боротьби із вразливістю своїх продуктів.

[1]ITU: Global Cybersecurity Index

[2]спеціалізований структурний підрозділ Державного центру кіберзахисту та протидії кіберзагрозам Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

0 0
Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.