Російський військовослужбовець в с. Перевальне за Сімферополем, 5 березня 2014 р /theatlantic.com

Мілітаризація Криму й апетити РФ на Чорне море

Наскільки серйозною загрозою для НАТО й союзників є мілітаризація Криму і якими мають бути дії України в цій ситуації – обговорювали під час Львівського безпекового форуму-2019.

Анексований Крим ніколи не був для Кремля просто шматком землі для збільшення й без того величезної території РФ. Насамперед півострів є запорукою контролю над Чорним морем і плацдармом для поширення свого впливу й на Середземномор’я. Саме на це зараз спрямовані зусилля Росії в регіоні. А блокада Азовського моря й події в Керченській протоці цілком могли бути репетицією й перевіркою сил для більш масштабних дій.

Нарощування сил РФ

За останні п’ять років Росія значно посилила свою військову присутність у Чорноморському регіоні, повідомив віце-адмірал Андрій Тарасов – начальник штабу, перший заступник командувача ВМС України. За його словами, РФ створила в Криму доволі потужне угруповання. Наприклад, там було два підводні човни, а стало шість. Також росіяни розгорнули систему спостереження, що дозволяє повністю слідкувати за турецьким узбережжям і навіть проводити стеження під водою на відстані до 300 км. У такий спосіб РФ має “під ковпаком” і північно-західну частину Чорного моря.

Окрім того, масштабно розгорнута повітряна авіація, а на навчаннях російські військові постійно відпрацьовують удари по кораблях НАТО. “Ми бачимо доволі високий рівень готовності. Маючи Крим, росіяни утримують контроль над Чорним морем. І це загроза не лише Україні, а й Туреччині, Болгарії, Румунії”, – констатує віце-адмірал Тарасов.

Погляд Туреччини

Чи не найбільше така ситуація хвилює Туреччину, яку Росія вже фактично витіснила з домінантних позицій у Чорному морі. Турецький експерт Озгур Унлухисарчикли, директор департаменту GMF в Анкарі, пояснив, чому турецька сторона вважає анексію Криму загрозою. За його словами, це спричинило нестабільність у Чорноморському регіоні, що може згодом поширитись і на інші території.

“Оскільки РФ тепер домінує в Чорному морі, вона буде проектувати цю позицію на Середземномор’я, таким чином кидати виклик Туреччині на півдні і на півночі. Російська протиракетна система охоплює 90% турецького повітряного простору – 500 батарей у Єревані та Сирії. Також нас турбує ситуація з правами кримських татар на анексованому півострові”, – зазначив Озгур Унлухисарчикли.

Економічний вимір

Складність ситуації не обмежується питаннями лише військової безпеки. Чорне й Азовське моря – це і прохід торгових суден, і родовища корисних копалин. У 2014 Росія першими відібрала саме родовища, які Україна тоді навіть не охороняла. А в останні роки РФ неодноразово намагалася обмежувати навігацію, тестуючи рамки дозволеного для себе й перевіряючи, якою буде відповідь на її дії.

У цьому контексті для України важлива розробка власної морської стратегії, вважає Ганна Шелест, член правління Ради зовнішньої політики “Українська призма”. “У 2014 році ми зосередилися лише на військовій безпеці й зараз у 2019 році нам потрібно зрозуміти, чи оце вузьке розуміння безпеки нам потрібне? В Україні 70% загального експорту відбувається через морські порти, 60% – через Одесу. Тому порти – це питання впливу. Треба захищати критичну інфраструктуру”, – переконана вона.

Можливості України

Звертатися до міжнародного права, щоби притягнути Росію до відповідальності, радить Сергій Корсунський, директор Дипломатичної академії ім. Геннадія Удовенка. Також він вважає, що в акваторії Чорного моря має бути більше кораблів НАТО.

“Всі сторони, які підписали Конвенцію Монтре (що дозволяє військовим кораблям нечорноморських держав перебувати в Чорному морі не більше 21 доби), не хочуть її переглядати. Хоча ми заявляли, що хочемо, аби країни-союзники були присутніми в Чорному морі, щоби підсилити нашу позицію. Бо разом із Румунією й Болгарією в нас нема достатньо потенціалу протистояти”, – вважає Сергій Корсунський.

Росія, до слова, Конвенцію Монтре порушує, про що українське МЗС повідомляло турецьку сторону. Справа в тому, що відповідно до цієї конвенції держави Чорноморського регіону можуть надсилати свої підводні човни за територію Чорного моря лише для технічного обслуговування. Але Російська Федерація під виглядом ремонту суден здійснює фактично повноцінне розгортання підводних човнів у Середземномор’ї.

Як може Україна протидіяти такій агресивній російській політиці? Простої відповіді на це питання немає, з огляду на неспівмірність морських сил України й Росії й на те, що це лише частина значно масштабнішої гібридної війни. На думку Сергія Корсунського, єдиний спосіб зараз – чітко документувати кожне порушення міжнародного права і прав людини, щоби потім на міжнародних майданчиках вимагати притягнення РФ до відповідальності.

Віце-адмірал Андрій Тарасов наголошує на важливості відновлення й розбудови українських ВМС, що є, зрозуміло, справою не одного дня й не одного року. Втративши у 2014 році значну частину корабельно-катерного й особового складу, національні Військово-морські сили зіткнулися із серйозними викликами.

Сьогодні, за словами Тарасова, є затверджена стратегія ВМС України до 2035 року, є проекти розвитку, і ставка робиться на малий флот, адже його складно виявити й легше приховати. Також має бути ракетний флот, адже ракетна зброя – це вагомий чинник стримування ворога. “Щодо Росії треба бути напоготові всім і завжди”, – вважає віце-адмірал.

У спадок від Радянського Союзу Україна отримала розуміння моря як певного бар’єру. Натомість інші країни, зокрема і члени НАТО, сприймають море як шлях і можливість реалізації свого потенціалу. Тому критично важливо протистояти російській експансії на морі, яке теж може бути одним із напрямів наступу. У час гарячої фази війни на Донбасі цей напрям може здаватися менш важливим, у чому і криється основна небезпека.

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

1 0
Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.