Неспасенність світу

У неспасенності теперішнього світу годі сумніватися. Сперечатися можна хіба про час та обставини. Дехто з глибоко втаємничених стверджував: геть уся історія цивілізації – лише навіяний кількома хитрунами золотий сон, що сниться людству поміж падіннями двох центрових веж – Вавилонської й Темної.

Інші втаємничені виправляли: мовляв, це ніякі не дві вежі, а одна (та, що на 16-й карті Таро) під двома літературними назвами. І падати вона буде довше, ніж триває будь-який сон, золотий він чи платиновий, – шість тисяч шістсот шістдесят шість років і ні хвилиною менше.

Проте за пізніших епох наплодилося життєстверджуючих казок, де Темна вежа уникає падіння. Герої в тих казках щоразу інші: колись це були розенкрейцери, відтак – подвижники Ренесансу, пізніше на рятівників світу призначали просвітителів, полум’яних революціонерів, свідомий своєї місії пролетаріат, арійську расу, громадянське суспільство й навіть окремі абстрактні поняття на кшталт “вселюдської совісті”.

Зрештою, коли купа активного люду шукає спасителів, то рано чи пізно хтось дійде до думки: якщо вже конче треба написати на фамі рятівне гасло, то варто писати не дрібну хрінь, а щось таке величне й небуденне, аби дух перехопило. Щось месіанське. Або ж щось правдиве.

Тут, зрозуміло ж, треба перевести мову на “правду”  і “мистецтво”. “Правда” модерного світу завжди тріумфувала на могилах своїх оборонців, та й “мистецтво” часто-густо не встигає за подіями. Шкода розчаровувати митців, але те, що в нас звикли вважати “мистецтвом”, відображає здебільшого ті явища, що вже відбулися, перезріли й випнулися з буденності.

Передчасні “правда” й “мистецтво”, бува, шкодять розвитку цивілізації більше, ніж політична реклама і творчість “юних орлів”. Вічне повернення Фрідріха Ніцше й теорія капіталу Адама Сміта є відомими прикладами передчасної “правди”.

Не варто було розповідати про таємниці волі до влади й секрети додаткової вартості громадам, коли дешеві пророки спекулювали на тваринних інстинктах темних мас. Не варто зміцнювати фундамент Темної вежі кістками спокушених, обдурених, проклятих. Такий матеріал тримається лише до світанку.

Усю модерну добу політичні еліти лише тим і займалися, що заганяли розбурхані маси назад – до старого стійла радісного невігластва, тому вся ця доба пішла котові під хвіст. Світові війни, дурнуваті ідеології, проповідники, лірики й пацифісти наприкінці ХХ століття проголосили кінець історії й поховали філософію, а потім виявили, що за 100 років ніхто нікуди не рушив, не поховав і не народив. Та сама моральна дупа, ті самі зачаровані власною досконалістю ліберали, лише в профіль і з інтернетом.

Менші біди спричинило передчасне мистецтво. І не тому, що “Чорний квадрат”, кубізм чи романи Пруста несли в собі менше руйнівного потенціалу, ніж писанина бородатого Карла. Просто світова верхівка вчасно зметикувала й щедро заплатила й передчасним митцям, і передчасним коментаторам. Останні так прокоментували передчасне мистецтво, що мало хто спромігся вивести з нього передчасну правду. Кілька незалежних довбодятлів прокоментували інакше – їх звинуватили в передчасному збоченстві, вигнали із салонів і передчасно забули.

Справжні правителі світу зреагували на передчасне мистецтво напрочуд оперативно і правильно – знайшли та підняли на щит популярності голодну зграю “прогресивних уповільнювачів”. У візуальному мистецтві найвідомішими з них, як на мене, були Далі та Воргол, у літературі повелися на Беккета, Віана та плутаних планокурів, а в музиці вже в середині 70-х фантастичні прориви попереднього десятиліття заштукатурили співами екзотичних півників та гламурними протестами. Моррісона і Джоплін розмістили на етикетках.

Як би там не було, а Модерн закінчився. За доби Гіпермодерну не продукують ані передчасної правди, ані передчасного мистецтва. Принаймні за таке не платять гонорарів. Тому все те, що має запізнюватися, запізнюється дисципліновано та за чітким планом. Широкі маси жують розважальну жуйку, свіжі таланти проходять кастинги на “ікс-факторах”, носії нестандартних ідей отримують кулуарне визнання на нестандартних тусовках. Брак свіжих ідей компенсують цитатами, рімейками й сиквелами. Якщо десь з’являється геній, його оперативно вводять у комерційне русло. Якщо геній пручається, його відправляють на тренінги і призначають політтехнологом. Якщо він пручається далі, то його лікують за гроші благодійних фондів, і він припиняє пручатися.

А поки в лікарнях вичерпуються сюжети, бадьора вживана правда й бадьоре вживане мистецтво, взявшись за руки, крокують у майбутнє. Зрозуміло, що рано чи пізно запахне пліснявою. Рано чи пізно Темна вежа впаде, ховаючи під собою орди довірливих хом’ячків. Рано чи пізно збудеться пророковане, і Вавилон відкриє ворота чотирьом вершникам.

Але глобальні бухгалтери спокійно пишуть звіти. Вони не враховують вавилонських ризиків, бо впевнені, що тупа публіка не помітить нового перетасування вживаного і знову споживатиме той перефарбований і дезодорований продукт, від якого бридливо відверталися ще в міжвоєнні десятиліття.

Вислів Ніцше про те, що “ми маємо мистецтво, щоби не померти від правди”, можна тепер перефразувати: “Ми не маємо мистецтва, щоби не померти від правди. Ми не маємо правди, щоби не померти від істини. Нам не доступна істина, щоби ми не дізналися, що не маємо ані, мистецтва ані правди”.

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

0 0
Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.