Як роботи заберуть у нас працю

До 2030-го роботи замінять приблизно 20 млн людей, які працюють на заводах, – йшлося в статті, опублікованій на BBC у червні цього року.

Автори опиралися на дослідження компанії Oxford Economics, яка також твердить, що якщо раніше працівники із заводів, яких ми знаємо з класичної критичної теорії як пролетаріат, переміщалися у сферу послуг, то тепер і в цій галузі теж йде повномасштабна автоматизація процесів. Річард Флорида, книгу якого про нову міську кризу нещодавно переклали українською, твердить, що пролетаріат – це вимираючий клас, нині ж у світі великої економіки панують креативні працівникита обслуговуючий персонал.

Звіт компанії McKinsey узагальнює, що через автоматизацію до 2030 року роботу втратять приблизно 800 млн осіб у всьому світі. У 2018 році “Forbes” опублікував статтю, де авторка покликалася на дослідження фонду McKinsey і твердила, що в США 45% робочих посад можна буде автоматизувати в близькому майбутньому. Кожний новий робот забирає приблизно 1,6 робочих позицій у людей. Найшвидше це відбувається здебільшого в регіонах на кшталт України – у місцях із високим рівнем безробіття та слабкою економікою, де багато людей мають низьку кваліфікацію (йдеться про робочу силу передусім).

У 2011-2016 рр. у економічному сегменті побудови машин рівень роботизації в США зріс на 14%, а в Китаї – на майже 200%. Від 2000 року роботи забрали в людей майже 2 млн робочих місць, і найбільше це проявляється в Піднебесній, хоча і в Європі за цей час через автоматизацію роботу втратило майже півмільйона людей. До 2030 року Китай матиме цілу армію промислових роботів – кажуть, їх там буде понад 15 млн, що на той час становитиме половину населення України.

Щоправда, ця ж дослідницька фірма вказує, що ефективність від роботизації призведе також до збільшення робочих місць в інших секторах. Зріст роботизації на 30% має дати майже 5 трлн доларів прибутку, тож є очікування, що ці гроші створюватимуть інші форми праці. На глобальному рівні втрачені посади будуть урівноважені новими вакансіями, але не всім знайдеться місце. Одноманітна, повторювана праця, найімовірніше, буде автоматизована, а от там, де потрібні співчуття, креативність та інтелігентність, людина й надалі буде незамінною.

Мартін Форд, автор книги “Повстання роботів: технологія й загроза майбутнього без праці”, каже, що всі форми людської праці будуть переосмислюватися. Як і колеги з Oxford Economics, він стверджує, що боятися нічого хіба що людям із “креативного класу”. Бізнес, який тримається на стосунках із клієнтами, потребуватиме людей. І не тому, що ми класні, а тому, що автоматизувати такі процеси, як співстраждання, співчуття, непередбачуваність, креативність, зацікавлення, дослідження, інновації та емпатію, ще дуже важко. Амір Гусейн, який написав книгу “Жива машина”, на відміну від Мартіна Форда, є менш скептичним, а такі популярні підприємці, як Ілон Маск, закликають заснувати неприбуткову компанію, що вивчатиме штучний інтелект. Багато говорять і про створення приязних до людей роботів, які людство розвиватиме, а не лише експлуатуватиме.

Виробництво не повинно повністю витісняти людину в інші сегменти економіки, тут варто шукати рішення, коли машина й особа співпрацюватимуть. У випадку ж, якщо людина втратила роботу, завданням держави буде забезпечити перекваліфікацію. Не варто сподіватися, що один навик, якого особа навчилася за час праці, має годувати її все життя – сучасна людина мусить бути більш гнучкою, змінюватися разом зі світом. Білл Гейтс от вважає, що штучний інтелект не забирає роботу, а дає можливість працювати в інших секторах, де людина більш потрібна. З цього погляду, людей можна не навчати наново, а використовувати їхні наявні вміння, але в інших галузях. Щоправда, тут виникає проблема оплати праці: усе ж доглядати за іншими чи вишивати хрестиком – часто недостатньо, щоби вижити. Відтак людям потрібна підтримка держави, певна субсидія, яка не залишить їх у бідності.

Усі сподіваються, що запровадження універсального базового доходу для громадян взагалі звільнить людей від турботи про те, де знайти роботу. Можливо, у такому утопічному майбутньому працюватимуть лише охочі до праці, а робота стане питанням вибору. Форд каже, що люди зможуть займатися чимось більш корисним, проявляти свою креативність – волонтерити чи творити мистецтво.

Подібні переконання мали теоретики соціалізму, які твердили півстоліття тому, що основною метою комунізму є вільний час простих людей. Це було однією з причин розвитку в УРСР непрофесійної народної творчості, бо творчість трударів мала свідчити, що суспільство все ближче до омріяного майбутнього, у якому люди не працюватимуть фізично, а лише розумово. Але соціалізм скінчився дещо інакше, залишивши переконання про креативну працю новій капіталістичній утопії.

Фактом є те, що роботи і штучний інтелект визначатимуть наше майбутнє. Вони впливатимуть на працю людей, спрощуючи її або замінюючи людину на машину. Іншим наслідком роботизації праці, можливо, стане її деполітизація та здешевлення продуктів. Корпорації будуть менш впливовими й не диктуватимуть свою політику депутатам, які пишуть закони. Якщо Ахметов зараз спекулює, що його компанії є великими працедавцями, то повна автоматизація виробництва забере в нього цей аргумент. Очікують, що праця роботів впливатиме на політику.

Мартін Форд стверджує, що нафтові корпорації, які торгують викопними копалинами чи, як ми кажемо, – природними ресурсами, є такими впливовими не тому, що акумулюють великий капітал, а тому, що контролюють ринок праці. Якщо забрати вплив на ринок праці, то й політичний тиск зійде нанівець. Але це поки мрії… Усе ж універсальний базовий дохід має хтось забезпечувати, а це переважно великі платники податків, якими і є корпорації.

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

0 0
Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.