Юридичні «відмазки» перед ракетним ударом

Кремль готується до нового удару по Україні, а російські політики, розвідка та дипломати – до його юридичного обґрунтування.

На переговорах у Нормандському форматі Росія, схоже, планує поставити Україні ультиматум: “Або зробите те, що ми хочемо, або ми вдаримо по вас так, що ви не зможете витримати”. Таке припущення можна зробити, проаналізувавши останні дії Москви на міжнародній арені. На перший погляд, події, ініційовані російськими дипломатами, військовими та спецслужбами, не мають нічого спільного, але…

Почнемо здалеку. Від початку російсько-української війни кремлівські ЗМІ, а особливо ті, що за кордоном, активно намагаються приліпити Україні ярлики “нацизм” та “антисемітизм”. У 2019 році ця інформаційна кампанія набула ще більшого розмаху, зокрема активізувався зв’язок російських профашистських організацій із закордонними.

Міграційна політика, яку проводить Трамп, загострює національні питання, і російські агенти впливу в США всіляко намагаються поглибити цей розкол, радикалізувати суперечки між прихильниками політики Трампа та їхніми опонентами.

У Новій Зеландії стався страшний теракт: терорист розстріляв мусульман у мечетях міста Крайчестер. Здавалося б, до чого тут Україна? Ні до чого, якщо б не маніфест стрільця Брентона Тарранта, у якому той стверджує, що тренувався з українським підрозділом “Азов”.

Невдовзі було скоєно ще два жахливих злочини: в Ель-Паса Патрік Крусіус убив 22 осіб, а 19-річний американець Джон Ернест розстріляв людей у синагозі міста Повей. Цих двох злочинців нічого не зв’язує з Україною, але обидва говорять, що на теракти їх надихнув убивця з Крайчестера.

І ще одна подія – у вересні 2019 затримали колишнього американського військового Джаррета Вільяма Сміта, який, за даними слідства, поширював у мережі інформацію про те, як створити бомбу. А ще він нібито хотів вступити в “Азов” і контактував із його представниками в Україні. Джеррет Вільямс разом зі спільниками також планував напад на кандидата в президенти США від Демократичної партії Бето О’Рурка.

Здавалося б, набір подій, жодним чином не об’єднаних між собою й дуже надумано пов’язаних з “Азовом”: Брентон Таррант ніколи не служив у полку, як і жоден інший громадянин США; Джеррет Вільямс лише хотів потрапити в “Азов”, хоча з таким же успіхом він міг планувати захоплення Всесвіту. Однак усі ці випадки стали основою для листа американського конгресмена Макса Роуза, у якому він вимагає в держсекретаря США віднести полк “Азов” до терористичних організацій. Разом з автором лист підписали ще 39 конгресменів-демократів.

Навряд чи ці політики цікавились історією та діяльністю полку, але вони багато разів чули чи читали розповсюджену російськими ЗМІ в США інформацію про розгул фашизму та нацизму в Україні. Вони були неймовірно обурені розмовами Джеррета Вільямса про можливий замах на їхнього кандидата в президенти Бето О’Рурка. Це вже майже особисте! А автор листа Макс Роуз є членом кількох єврейських організацій і ненавидить усе, що пов’язане з нацизмом.

У російських ЗМІ одразу з’являється гора статей та сюжетів, де всіх цих терористів зв’язують між собою саме так, як це зробив Макс Роуз, до того ж чимало таких матеріалів було оприлюднено ще до написання листа. Уся ця інформація, грамотно скомпонована та подана, уже призвела до того, що у 2018 Конгрес США заборонив використовувати кошти з американської військової допомоги Україні “для озброєння, тренування чи іншої підтримки” полку “Азов”.

Розглянемо наступні події, які, як видається, теж не пов’язані зі всім, про що писалося вище.

На початку листопада 2019 року в Польщі затримують добровольця війни на Донбасі, одного з лідерів УНА-УНСО Ігоря Мазура з позивним “Тополя”. У день його виїзду в Польщу Росія звертається в Інтерпол із вимогою затримати Мазура та передати російській стороні. Приводом є кримінальна справа за тероризм та вбивство російських громадян під час Чеченських воєн та російсько-грузинської війни. Звинувачення надумані й не ліпляться до купи, але для росіян важливий сам факт обвинувачень! У справі проти “Тополі” також фігурують Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок.

Пам’ятаєте, як ми всі сміялись із того, що російські ЗМІ звинувачували Яценюка в участі в бойових діях у Чечні? У соцмережах тоді поширювалися колажі, на яких Яценюк із бородою та автоматом. Й ось – жарт став реальністю. Ще можна зрозуміти, навіщо тут Тягнибок – він лідер партії націоналістичного спрямування, яку росіяни називають фашистською. А Яценюк? Тут теж усе просто. Росіян знову ж таки цікавить сам факт звинувачень. Він займав багато державних посад. Уявіть собі – терорист роками займає державні посади в країні! Хіба це не привід заявити, що держава плекає терористичні організації?

Тепер згадаємо, чому, попри всі очевидні злочини російських військових у Сирії, світова спільнота практично дозволила їм бомбити мирні сирійські міста, що призвело до неймовірних жертв серед мирного населення? У них було виправдання – боротьба з терористичною організацією ІДІЛ.

Можливо, саме тому Росія так вперто шукає в Україні терористичні організації та намагається переконати світ у їхньому існуванні? “Азов”, УНА-УНСО, партії “Свобода”, “Правий сектор” та “Національний корпус” – усіх їх Росія звинувачувала в тероризмі, місцеві осередки цих організацій є в кожному українському місті, а в Маріуполі, який так хочуть захопити росіяни, розташована база полку “Азов”. Тепер Росія може завдати ракетно-бомбовий удар по будь-якому нашому місту, заявляючи, що бомбить виключно терористів. Звісно, у це не повірять, але яке це буде мати для нас значення?

Щоб уникнути відповідальності за акт агресії та факт знищення мирних мешканців у країні в центрі Європи, Володимир Путін підписав розпорядження, згідно з яким РФ виходить з угоди про Римський статут Міжнародного кримінального суду в Гаазі, та запропонував депутатам Думи вивести країну з 4-ї Женевської конвенції про права мирного населення у військовому конфлікті. Росію неможливо буде притягнути до відповідальності, оскільки вона не визнає над собою юрисдикцію міжнародних конвенцій, а воювати з ядерною державою через Україну навряд чи хтось наважиться.

Якщо ж хтось ще й досі не повірив у можливість ракетно-бомбового удару по Україні із подальшим сухопутним наступом на нашу землю, нагадаю, що цей сценарій військові вважають цілком реальним. У 2014-му про це говорив у своєму інтерв’ю інформаційній агенції “УНІАН”генерал-лейтенант Ігор Романенко, а у 2019-му виданню “Апостроф” повідомляв заступник секретаря РНБО, генерал ЗСУ Сергій Кривонос.

І на завершення – 10 липня 2019 року російські стратегічні бомбардувальники Ту-22М3 провели навчання, під час якого відпрацювали ракетний удар по Одесі.

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

0 0
Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.