Чорний археолог “у законі”!

Поки в Україні точаться дискусії, наскільки законним та етичним є пошук предметів старовини за допомогою металодетектора, у Великобританії один за одним знаходять скарби унікальної історичної цінності. Відбувається це завдяки законодавчо врегульованій співпраці професійних археологів та аматорів.

Чорний археолог, негідник, який розкрадає могили та руйнує історичні пам’ятки – саме такий образ шукача скарбів створили українські ЗМІ в гонитві за рейтинговими матеріалами.

Зупиніть будь-кого на вулиці й запитайте: “Як можна назвати людину, яка займається пошуком за допомогою металодетектора?”, і 99% опитуваних скажуть: “Чорний археолог”. Якщо поцікавитесь, чи бути чорним археологом – це добре чи погано, не сумнівайтесь, що вам скажуть – це погано. Якщо розпитувати далі, виявиться, що людина ніколи не була знайома ні з ким, хто займається історичним пошуком, не зможе назвати жодної історичної пам’ятки, яка була зруйнована чорними археологами, не зможе назвати закон, який порушує той, хто займається таким пошуком. Жодних конкретних даних, тільки невизначена впевненість, що це погано, неетично й того не можна робити у жодному разі.

Та якщо запитати тих українців, чи вважають вони, що Великобританія – успішна країна, і чи хотіли б вони, щоби вітчизняне законодавство було побудоване за прикладом англійського, то здебільшого відповідь буде ствердною. Бажаєте зовсім збити людину з пантелику? Повідомте, що у Великобританії пошук із металошукачем є не тільки законним, а і всіляко заохочується державою.

Копайте на здоров’я

Історія Об’єднаного Королівства цікава та строката, тому землі держави багаті на історичні знахідки. Скарб може лежати будь-де, навіть там, де не відбувалося жодної значущої історичної події. Британські археологи розуміли, що дослідити кожен клаптик землі неможливо – на це підуть століття та мільйони фунтів стерлінгів. Залишити це все в ґрунті до кращих часів? Але тоді є ймовірність, що заховані в землі речі будуть знищені природними катаклізмами, впливом хімікатів чи під час сільськогосподарських робіт та будівництва. Історики та археологи довго не знаходили виходу із тієї ситуації, аж поки не з’явилися люди, які обрали собі за хобі пошук артефактів за допомогою металодетекторів. Ці ентузіасти витрачали на дослідження свій час та кошти, шукали в місцях, куди не було підстав відправляти дорогі офіційні експедиції. З них держава та наука могли мати зиск! Залишилося тільки написати закони, які б регламентували їхню діяльність.

Рішення було простим та геніальним: у країні були створені клуби скарбошукачів, членам яких дозволялося шукати історичні цінності майже всюди. За членство клуб бере із археолога-аматора невелику плату – від 8-10 євро на рік. Звісно, скарбошукачам висунули й певні вимоги, наприклад, у держави є пріоритет на викуп знахідок. Якщо річ має значну історичну цінність, той, хто знайшов її, мусить повідомити про місце, де вона була знайдена. Перш ніж шукати на землях, які перебувають у приватній власності, треба отримати дозвіл.

Не можна також порушувати межі історичних та археологічних пам’яток, хоча навіть тут бувають винятки: якщо історична пам’ятка обстежена державними археологами, то у деяких випадках непрофесійним археологам дозволяють там шукати, якщо вони не завдадуть шкоди та руйнацій.

Не можна копати на землях сільськогосподарського призначення, коли там щось росте. Якщо поле “відпочиває” – копайте на здоров’я. Не можна лякати тварин, чіпати гнізда птахів. Обов’язкова вимога – дбайливе ставлення до природи. Не можна порушувати ландшафт чи кидати на полі непотрібні предмети, витягнуті з землі – необхідно забирати їх із собою чи після завершення пошуку залишити на краю поля. Також потрібно ретельно закопувати за собою ямки.

При виявленні боєприпасів чи смертоносних об’єктів чіпати їх суворо заборонено. Потрібно ретельно позначити місце знахідки й повідомити про неї місцеву поліцію й землевласника.

 Винагорода за скарб

Про всі незвичайні історичні пам’ятки британці також повинні сповістити землевласника і клуб, до якого вони належать. До керівництва клубу входять люди, які розуміються на археології та можуть зробити попередню оцінку. Якщо знахідка вартісна – її відправляють у спеціально створений орган – Комітет з оцінки скарбів та знахідок, до якого належать професійні археологи, представники музеїв та спільноти археологів-аматорів.

Знахідку оцінюють за ринковою ціною! Після цього її можуть викупити музеї для поповнення експозицій або держава для інших цілей. Якщо знахідка не зацікавила ні державу, ні музеї, пошуковець може розпорядитися нею за власним бажанням. Якщо предмет було знайдено на приватній землі, власник ділянки має право на половину вартості.

Якщо знахідка цінна, шукач вказує місце, де вона була знайдена, і туди відправляється державна експедиція. Археолог-аматор отримує відсотки від ринкової вартості знайденого!

Вигідно всім

Від такої співпраці зиск мають абсолютно всі, а особливо держава. Музеї поповнюють знахідками свої експозиції, а відтак мають багато відвідувачів, які купляють квитки на виставки зовсім не за безцінь. Речі, які викупила держава, можна продати на міжнародних аукціонах, де ціни зазвичай вищі. Якщо шукачі скарбів самі продають предмети, якими держава не зацікавилась, то, звісно ж, платять податки.

Державна археологічна служба економить величезні кошти, оскільки первинним пошуком займаються ентузіасти, яким вигідно знайти невідому до цього часу історичну пам’ятку та сповістити про неї. Власники землі також зацікавлені у пошукових роботах, оскільки вони не можуть стати несподівано багаті, не витративши на це кошти. Археологи-аматори ж, наприклад, хочуть змінити свій металошукач на кращий, тому ця індустрія процвітає. Водночас їм не вигідно порушувати закон, оскільки за це на них чекає значне покарання, а вигода, яку можна отримати, обдуривши державу, занадто мала.

Результатом такої співпраці стали сотні скарбів і десятки тисяч безцінних предметів, знайдених непрофесіоналами. Наприклад, найбільший у королівстві скарб за останні 200 років – 2 528 рідкісних срібних монет – виявив пошуковець із металодетектором. За свою знахідку археолог-аматор отримав від держави 5 млн фунтів стерлінгів. І навіть після такої виплати Британія залишилась із прибутком та отримала безцінну історичну інформацію.

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

0 0
Підписатись

Підписка

Щоб отримувати повідомлення про нові публікації, підпишіться на нашу розсилку!

Ім'я *

Email *

Виберіть категорію, яка цікавить:

Суспільство
Глобалізація
Небезпека
Світ про Україну
Геостратегія
Ти елемент Універсуму
Духовність і культура
Альтернативна історія
Геоекономіка
Наука і технології
Історія і сучасність
Роздуми

Translate

Дякую!

Тепер редактори знають.