By Зазвичай тварина ніколи не проявляє агресію до людини, якщо не відчуває загрози своєму життю. Однак якщо звір захворіє на сказ, то стане неадекватно злим. Заражених особин переважно відокремлюють від решти. У сучасному суспільстві люди також доволі часто бувають агресивними, але їх не вважають скаженими і дуже рідко ізолюють.
Приклади щоденної нетерпимості трапляються нам усюди: під час ДТП, черг, заторів чи години пік у громадському транспорті. Іноді просте зауваження щодо куріння в людному місці чи вживання ненормативної лексики закінчувалося побиттям чи вбивством, а жорстокі сутички між футбольними фанатами шокують не тільки суспільство, але й навіть поліцію.
Почастішали прояви агресії й до ромів. Деякі радикальні організації, яких ЗМІ називає “активістами”, почали спалювати табори цієї нацменшини по всій країні. Такі дії наносять Україні іміджеву шкоду.
Чому ж деяким людям властива така агресивна поведінка стосовно інших? На відміну від тварин, які керуються тільки інстинктами, людина наділена повною свободою в думках і діях. Кожен наш позитивний чи негативний вчинок формує нам відповідне майбутнє – ми або прогресуємо, або деградуємо. У такий спосіб формується наша доля і життя нащадків.
Схильність до агресії певною мірою залежить й від довкілля. Якщо проаналізувати екологічну карту України 90-х років і кримінальну статистику, то помітна пряма кореляція забруднених районів з високим рівнем агресії. Лідером зі злочинності й екологічного забруднення в Україні є Донбас, і саме з цієї території почалася агресія проти нашої держави.
Посилюють суспільну нетерпимість також і ЗМІ. Безліч медіа місяцями “смакують” трагедії, нещасні випадки, злочини та інші негативні новини. Коли ж людина постійно споживає цю інформацію, її свідомість починає спотворюватися в бік нетерпимості і агресії.
За теорією психотерапевта і кримінолога Чезаре Ломброзо, деяким людям агресивність властива з народження. Також, на думку вченого, вона впливає й на зовнішність. Ломброзо сконструював спеціальний пристрій, за допомогою якого вимірював форму черепа і частин обличчя. На основі своїх дослідів він виділив чотири типи злочинців – шахраї, вбивці, ґвалтівники і злодії, і для кожного типу зробив детальний опис зовнішності. Спершу Ломброзо вважав, що вроджений ген злочинця не може викорінити жодне виховання. Однак згодом вчений з’ясував, що 40% зловмисників не піддаються виправленню.
Сучасні наукові дослідження свідчать, що генні модифікації можуть передаватися у спадок, тому в агресивних батьків можуть народитися такі ж діти. Однак людина має ще й душу, і ступінь її розвитку в кожного різний. Тому цілком природно, що у батьків з нерозвиненою душею народжуються агресивні діти.
Дослідження з квантової фізики ще в ХХ столітті довели, що зміна стану елементарної частинки мікросвіту відбивається й на макросвіті, а будь-який вчинок людини впливає не тільки на її майбутнє, але й на все людство.
Суспільство кожної країни є сукупністю окремих родинних осередків, які складаються з генетично пов’язаних осіб. Будь-який агресивний вчинок людини неодмінно вплине на долю кожного представника роду і їхніх нащадків. Отож, якщо ми хочемо, щоб наші діти мали краще майбутнє, необхідно зменшити негативні вчинки та прояви агресії. Якщо ж більшість родів в країні мають високий рівень моралі, то вся держава житиме в добробуті.
Щоб уберегти рід від хвороб і неприємностей, потрібно навчити дітей цінувати чистоту людської душі, тоді при виборі обранця вони найперше зважатимуть на моральний розвиток і доброту. Потенційний партнер не має бути агресивним щодо людей чи тварин. Також варто перевірити, чи не причетний він до кривавих злочинів.
З давних-давен людство намагалося зазирнути у внутрішній світ людини й побачити її підсвідому схильність до добра чи зла. Колись для цього використовували ефір, під дією якого людина ставала або дуже доброю, або агресивною. Щось подібне відбувається і під дією алкоголю. Не дивно, що найтяжчі злочини людина скоює у стані сп’яніння.
Коли агресивна людина стає на чолі держави чи війська, це може спричинити трагедію. Наприклад, радянський полководець Григорій Жуков розстрілював солдат перед строєм за найменшу провину й відправляв 16-літніх юнаків без зброї на штурм Дніпра під час Другої світової війни.
У світі проблемі нетерпимості приділяється дуже багато уваги. Вчені впроваджують різноманітні наукові методи визначення ступеня агресивності, щоб не допустити надмірно злих людей до певних видів діяльності.
Агресія доби СРСР, сталінські репресії, Голодомор і війна знищили багато чистих і світлих українців, і це впливає на наше життя і нині. Та головне, що ми усвідомили жахливість того терору, розпочали декомунізацію, реабілітацію невинно засуджених і страчених. А якщо держава знайде в собі сили на правовому рівні захистити громадян і країну від молодих нащадків більшовицьких катів, які своєю агресивною поведінкою продовжують шкодити Україні сьогодні, то краще життя на нашій землі реалізується значно швидше.
