By Аневризми мозку, що можуть з’являтися в однієї із 50 осіб, виникають, коли стінки кровоносних судин слабшають і випирають, створюючи сприятливі умови для потенційно смертельного розриву. Науковці надрукували в лабораторії 3D-модель аневризми і прооперували її – ввели в неї ущільнювальний елемент і запобігли трісканню. Такі моделі можуть зображати кровоносні судини конкретних пацієнтів, даючи змогу лікарям випробовувати різні методи лікування, щоб знайти найкраще рішення – пише Таня Лівайс у журналі Scientific American.
Для лікування аневризм нейрохірурги часом проводять операції, під час яких на роздуту кровоносну судину накладають металевий затиск, запобігаючи так накопиченню крові. Менш інвазійним методом є введення в аневризму за допомогою катетера малих металевих пружинок, які спричиняють згущення крові, що замикає судину. Терапевтичні рішення здебільшого тестуються на тваринах, кровоносні судини яких, однак, не повністю відповідають людським. А ті аневризми, що їх досліджували в лабораторіях, не могли зімітувати характеристики живої кровоносної судини. “Ми подумали, що, можливо, є кращий спосіб досліджувати терапевтичні знаряддя”, – каже Лінді Янг, докторантка відділення біомедичної інженерії із Техаського університету A&M, яка очолила нове дослідження, описане в Biofabrication.
Янг та її колеги надрукували 3D-модель структури аневризми, використовуючи гель на основі води, і покрили її людськими клітинами, якими встелені кровоносні судини мозку. Відтак прооперували аневризму, вводячи в неї платинові пружинки. Потім вони наповнили кровоносну судину плазмою (рідким складником крові), яка сформувала тромби, що закрили опуклість.
“Ми намагаємося впорядкувати методи лікування аневризм і усунути спекуляції, – каже Вільям “Рік” Гайнес, співавтор досліджень й інженер, що займається біофабрикаціями у Ліверморській національній лабораторії ім. Е. Лоуренса. Він також проводив хірургічне втручання. – Ми хочемо використати ці продукти, щоб перевірити модель: аби хтось міг зробити 3D-сканування, відтворити структуру, а потім запустити потік [крові] і виявити, чи ця аневризма потребує лікування, чи потрібно її залишити без втручання”.
“Гадаю, що це справді важливо”,–каже про нову модель Метью Гоуніс, біомедичний інженер із Медичної школи Університету Массачусетсу. Інші групи опрацьовували моделі аневризм, але ця особливо цікава, оскільки краще відтворює людські кровоносні судини завдяки включенню живих клітин – каже Гоуніс, який не брав участі в цьому дослідженні. Хірурги могли б тренуватися на таких моделях, перш ніж оперувати справжнього пацієнта – стверджує він. “Коли нам трапиться особливо важкий випадок, ми можемо зробити роздруківку, використовуючи анатомічну будову людини, і на ній потренуватися, перш ніж зайнятися пацієнтом”.
