Анкара налякала Росію “Стамбулом”

Анкара налякала Росію “Стамбулом”
Туреччина готова до будівництва каналу, який стане альтернативою Босфорській протоці. Чим будівництво загрожує Росії?

 Президент Туреччини Реджеп Ердоган вкотре заявив ЗМІ, що рукотворний канал “Стамбул”, який з’єднає Мармурове та Чорне море паралельно із Босфором, неодмінно буде побудований. Уся документація вже готова, і будівництво може розпочатися незабаром. Ця впевненість президента Туреччини спричинила хвилю критики в російських ЗМІ. На тамтешніх ток-шоу виникли суперечки поміж учасниками дискусії. Одні запевняли, що турки не можуть реалізувати такий проєкт, інші погоджувались, але зазначали: якщо він бодай теоретично буде здійснений, то стане для Туреччини лише джерелом проблем, передусім екологічних, тож будувати канал однозначно не треба.

Така увага росіян до каналу, на перший погляд, має доволі дивний вигляд. А матиме ще дивніший, якщо передивитися сюжети російських новин 2011 року, коли ще прем’єр-міністр Туреччини Ердоган уперше заявив про ідею будівництва. Тоді російські ЗМІ одностайно вітали цей проєкт, заявляючи про його доцільність і необхідність.

Такі кардинально різні думки. Чому? Що сталося? Що міг дати канал Росії у 2011-му й чим загрожує у 2021-му?

Канал Стамбул: перспективи

Про перевантаженість Босфорської протоки говорять уже не одне десятиліття: кількість суден, які хочуть потрапити з одного моря в інше, значно перевищує її пропускну здатність. Прохід може бути небезпечним через нестабільну погоду в осінньо-зимовий період, і лише досвідчені лоцмани готові йти цим шляхом. Тож штучний канал, безпечний і зручний для судноплавства, стане надзвичайно вигідним будівництвом, яке принесе Туреччині чималі зиски. Навіть за найскромнішими прогнозами – 8 мільярдів доларів на рік. Російські кораблі – часті гості в Босфорі. Протока забезпечує РФ доступ до Середземного моря і світових океанів. Російські танкери постійно вивозять через Босфор нафту на експорт, і будівництво нового каналу тільки збільшило б обсяги морської торгівлі. Але те, що добре під час миру, погано під час війни. Росія воює в Сирії, окупувала частину України та Грузії, втручається у вірмено-азербайджанський конфлікт і останнім часом сильно підпсувала свої стосунки із Туреччиною. З військового погляду такий канал Росії не вигідний. Можливо, через це й істерика.

Канал Стамбул: геополітика

Судноплавство в Босфорі перебуває під міжнародною юрисдикцією. Режим проходу кораблів регулюється Конвенцією Монтре, підписаною в 1936 році. Згідно з нею торговельні кораблі можуть проходити протокою навіть під час воєн. Проте для військових суден чорноморських і нечорноморських держав режим проходу різний. Чорноморські держави, попередньо повідомивши Туреччину, можуть у мирний час проводити Босфором свої військові кораблі будь-якого класу. Водночас для суден нечорноморських країн введені суттєві обмеження щодо класу й тоннажу.

Якщо ж Туреччина воює чи вважає, що їй загрожує війна, то має право заборонити проходити протокою будь-яким військовим кораблям.

Під час конфлікту між Росією та Туреччиною у 2015 році, коли турецький винищувач збив російський військовий літак, Росія непокоїлась, що для неї Босфор та Дарданелли можуть закритись. Як тоді підживлювати російське угруповання в Сирії? Можна або повітрям, або через Гібралтар, а такий похід, якщо корабель вийде із найближчого порту в Санкт-Петербурзі, займе щонайменше 13 діб. Тоді атмосфера поміж Москвою та Анкарою була дуже наелектризованою, але такого обурення, як зараз, підготовка до будівництва каналу не спричинила.

Можливо, тоді росіяни розуміли, що до будівництва далеко, а через те, що роботи постійно відкладалися, то й заяви про його побудову можуть залишитися лише заявами. Але зводити канал не почали й досі, то до чого переполох?

Можливо, Росія зібралася воювати із Туреччиною чи активізувати бойові дії в Сирії на тих територіях, де турки мають свій інтерес? Навряд. Блискуче використання турками дронів під час сирійських операцій чітко показало неспроможність російських військ протидіяти їм. Можливо, саме через ці дрони російські війська й не втрутилися прямо в бойові дії на території Нагірного Карабаху. Отже, має бути інша причина, і нею, як не дивно, стала Україна.

Гарантування морської безпеки

Якщо якась країна порушує міжнародні закони, обмежуючи можливості просування кораблів у певному регіоні, військові флоти НАТО та США проводять там freedom of navigation operations, FONOP – операцію зі здійснення морської безпеки.

Росія, окупувавши Крим та захопивши українські військові кораблі в Керченській протоці, створила загрозу безпеці в Чорному морі, тож західні союзники вирішили, що в регіоні потрібно провести FONOP.

Раніше флот США вже здійснював таку операцію проти Росії: 24 листопада 2020 року есмінець США зайшов за лінію морського кордону РФ у затоці Петра Великого в Японському морі на 2 кілометри. Так американські кораблі показали РФ, що ця зона не є частиною російських територіальних вод, тож обмеження судноплавства в ній недопустиме.

Задля проведення операції FONOP прибув есмінець USS Laboon (DDG 58) 6-го флоту США, британський есмінець Defender і голландський фрегат протиповітряної оборони Evertsen, які пройшли Дарданелли з Егейського в Мармурове море й кинули якір у Стамбулі.

Defender вже почав діяти. 23 червня 2021 року цей корабель увійшов в українські води неподалік анексованого Росією Севастополя, і російські військові кораблі та літаки почали чинити йому перешкоди. Зокрема, росіяни повідомили, що здійснювали попереджувальні постріли та скидали бомби по ходу есмінця. Британці ж заявили, що пострілів не почули й бомбардування не бачили, хоча й підтвердили, що їх супроводжували російські кораблі та приблизно 20 російських військових літаків.

До чого тут новий турецький канал?

Річ у тім, що згідно з Конвенцією Монтре великі військові кораблі нечорноморських держав не можуть проходити через Босфор. Саме тому британський авіаносець HMS Queen Elizabeth (R08), до авіаційно-ударної групи якого входить есмінець Defender, перебуває з іншими кораблями групи в Середземному морі. Водночас американський есмінець Laboon (DDG 58), озброєний 56-ма крилатими ракетами, також постійно контактує з головним кораблем 6-го флоту – авіаносцем Dwight Eisenhower, який перебуває поблизу Перської затоки.

Британський і американський авіаносці будуть брати участь у міжнародних навчаннях НАТО Sea Breeze 2021 з 28 червня до 10 липня в Західному Причорномор’ї. Вони підпливуть до берегів Туреччини, звідки базовані на них літаки зможуть “діставати” до зони навчань.

Якщо ж Туреччина прокопає канал “Стамбул”, то він пройде по її суверенній території й не буде підпадати під міжнародні конвенції. Тобто якщо турки забажають, то зможуть впустити в Чорне море авіаносні групи США та Великобританії – росіянам просто немає що їм протиставити. У такому разі безпека пересування в міжнародних водах і територіальних водах України може бути гарантована раз і назавжди.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *