Антиблискавка

Антиблискавка
Коли пасажири літака раптово чують сильний гук і бачать спалах за вікном, то ймовірно, що в їхнє повітряне судно влучила блискавка. Після такого випадку пілот мусить якнайшвидше приземлитися, щоби перевірити, чи не було пошкоджено обшивку, елементи конструкції або електронні системи. Така процедура є необхідною з огляду на безпеку, але запізнення чи скасування рейсу означають суттєві втрати – пише Марк Фіскетті у журналі Scientific American.

Нещодавні експерименти показали, що найкращим способом захисту літака від електричних розрядів – хоча це й суперечить нашій інтуїції – є, ймовірно, додавання електричного заряду на зовнішню поверхню корпусу.

Під час польоту на різних частинах літака, особливо на таких гостро заточених, як носова частина, хвостові стерна, кінцівки крил, з’являються іони, тобто частинки, заряджені на плюс і мінус. Якщо різниця кількості і знаку накопичених зарядів на різних фрагментах корпусу є значною,то ще поки літак увійде в зону бурі, іони почнуть пропливати його поверхнею, що може спричинити замикання електричної системи, частиною якої є хмара, ініціюючи сильний електричний розряд, тобто блискавку. 

Комп’ютерні симуляції, що їх у 2018 році провели Кармен Ґуерра-Ґарсія, авіаінженер із Массачусетського технологічного інституту, та її магістрант Колін Паван, продемонстрували, що цю проблему можна розв’язати, додавши мінусовий заряд на поверхню літака. 

Минулого року Ґуерра-Ґарсія і Паван провели перші експериментальні тести, помістивши макет літака у генератор магнітного поля заввишки 10 м і спостерігаючи за тим, як заряди накопичуються і розпорошуються за різних умов. Зібрані дані, що їх було опубліковано у січні цього року в Journal of Geophysical Research: Atmospheres, підтвердили, що протікання іонів вздовж літака може відігравати роль “пілотованого розряду”, що ініціює блискавку, а також, що внесення мінусового заряду на поверхню літака допомагає запобігати розрядам.

Зараз група досліджує, як прилади, що наповнюють зарядом поверхню судна, допоможуть уникнути збоїв у його розкладі. “Утворення електричного заряду на поверхні літака здається шаленою ідеєю, але мінусовий заряд може нейтралізувати плюсові заряди і запобігати попереднім розрядам”, – визнає Павло Кочкін, авіаінженер з Бергенського університету в Норвегії, який не брав участі в експериментах. У своїх дослідженнях він вимірює частоту потрапляння блискавок у літаки під час пробних польотів.

Інспірований результатами від МТІ, він розпочав працювати над симулятором хмари при бурі, який міг би утворювати електричні заряди різної концентрації у повітрі з регульованою місткістю водяної пари. Макет літака давав би можливість визначити, як джерела зарядів редукують імовірність влучання блискавки. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Руйнівні хвилі Вбивче повітря