By 
Україна так поспішає в НАТО, що може не встигнути. Українці вірять, що членство в Північноатлантичному Альянсі зможе захистити їх від Росії, не усвідомлюючи, що цей військово-політичний союз і сам потребує захисту. І зовсім не від зовнішнього ворога – головні члени Альянсу, скоріш за все, призведуть до його розвалу.
15 вересня США, Великобританія та Австралія заключили тристоронній військово-безпековий пакт, під назвою AUKUS, метою якого є підвищення безпеки у індо-тихоокеанському регіоні. В рамках цього договору США та Об’єднане Королівство допоможуть Австралії розбудувати флот підводних атомних човнів.
Пакт представили у форматі віртуальної конференції: президент США Джо Байден, прем’єр Великобританії Борис Джонсон та прем’єр Австралії Скотт Моррісон. «Ми всі розуміємо важливість забезпечення миру і стабільності і індо-тихоокеанському регіоні на тривалу перспективу» – сказав Джо Байден, не згадуючи при цьому жодним словом головного «фактору нестабільності» – КНР. Але всі розуміють, що виникнення нового пакту є наслідком саме агресивної політики Китаю, котрий в цьому регіоні присвоює собі численні острови, відверто ігноруючи рішення міжнародних судів.
Тож реакція Пекіну не забарилася. Речник китайського МЗС Жао Ліянь гостро засудив трійку союзників, звинувативши їх у поважному порушенні регіонального миру і стабільності. Китай пильно стежитиме за розвитком цього проекту – попередив представник китайського МЗС.
Однак, першим потерпілим внаслідок створення нового військово-безпекового договору став зовсім не Китай, а Франція. У квітні 2016 року Австралія підписала угоду з французькою фірмою DCNS про закупівлю 12 підводних човнів на загальну суму близько 40 млрд USD. Тепер через AUKUS Австралія цей договір розірвала. «Я злий і розчарований, – сказав французький міністр закордонних справ Жан-Ів Ле Дріан – з союзниками так не поступають. Таке брутальне, одностороннє і непередбачуване рішення мені дуже нагадує те, що чинив пан Трамп». Те, що Париж розлютився не на жарт, можна було зрозуміти і з відкликання у п’ятницю французьких послів з США та Австралії «на консультації».
Франція у цій біді не самотня. Презентація AUKUS відбулася за один день до того, як у Брюсселі мали представити політику ЄС щодо індо-тихоокеанського регіону. Виявилось, що ця політика новому троїстому союзові зовсім не цікава, тому ЄС навіть не поінформували про переговори, а просто поставили перед фактом.
Цікаво, що саме цими днями, а точніше 16 вересня президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, виступаючи перед членами Європарламенту з доповіддю «Про стан Європейського Союзу», говорила зокрема і про потребу розвивати власні збройні сили ЄС, щоб в разі потреби не залежати від допомоги США. Тема не нова, але зараз вона стала знову актуальною. Перш за все тому, що у зв’язку з виходом з ЄС Великобританії, лідером гіпотетичного європейського військового союзу може стати тільки Франція. І Франція, здається, якраз отримала відповідний імпульс, щоб серйозно зацікавитись таким проектом.
Казус AUKUS матиме значний вплив і на нову стратегічну концепцію НАТО, яку будуть обговорювати на найближчому саміті Альянсу у Мадриді – про що заявив голова французького МЗС. За його словами про вихід із НАТО не йдеться, але: «Але разом з тим Європа повинна озброїтися своїм стратегічним компасом, і це буде під відповідальністю Франції в першій половині 2022 року».
Що ж з цього всього виходить? Якщо троїстий союз США-Великобританія-Австралія проводитиме свою безпекову політику, а ЄС таки спроможеться створити сили швидкого реагування для захисту власних інтересів, то кому і для чого буде потрібен військово-політичний союз НАТО? Можливо тільки таким, як Україна і Грузія.
