Автоматизація історії і штучний розум

Автоматизація історії і штучний розум

Комп’ютери (дещо) краще за людей вміють передбачати, що матиме значення у майбутньому – пише Метью Гатсон у журналі Scientific American.

Наприкінці 2019 року нам потрібно було підготуватися до безконечних підсумовувань найважливіших моментів останніх 12 місяців. І хоч далеко не про всі з них ми будемо згадувати через 20 років, найновіші дослідження показують, як важко передбачити, які події насправді будуть записані на сторінках (підручників) історії.

Філософ Артур Данто у 1965 році заявив, що навіть найбільший ерудит, “ідеальний хронікер” не здатен оцінити справжнього значення актуальних подій, оскільки воно залежить від цілого ланцюга реакцій, яких ще немає. Дункан Воттс, соціолог з Університету Пенсильванії, давно хотів перевірити цю тезу. Така можливість випала, коли історик із Колумбійського університету Метью Коннеллі запропонував проаналізувати збірку із двох мільйонів розсекречених телеграм Державного департаменту, які надсилалися в 1973-1979 роках разом з компендіумом, що містить 0,1% тих листів, які набули історичного значення. Згаданий компендіум історики створили через багато років після надсилання телеграм.

Коннеллі, Воттс та їхні співробітники спочатку за допомогою комп’ютера вирахували показник “актуального відчуття важливості” (PCI – perceived contemporaneous importance), що базується на таких метаданих, як вага чи рівень секретності, які їм тоді було приписано. Цей показник лише незначною мірою відповідав внесеним до компендіуму телеграмам, як стверджують у Nature Human Behavior: імовірність появи у співставленні телеграм, що розташовувалися найвище у рейтингу, була тільки на 4% більшою, ніж у випадку тих, які оцінювалися найнижче. Найчастішою помилкою прогнозувань були фальшиво позитивні результати, коли телеграма отримувала найвищу оцінку, а потім виявлялася цілком неважливою. “Я гадаю, що існує явище певного нарцисизму щодо актуальної ситуації, – каже Коннеллі. – Шокуючим є те, як часто фанати спорту переконані, що якийсь момент є безсумнівно історичним”.

Потім, як пояснює Ваттс, для апроксимації “ідеального хронікера” було вирішено “збудувати найбільш селективну і сучасну модель машинного навчання, яку лиш можливо, і запустити у неї зібрані дані – усю метаінформацію, цілий текст”. Алгоритм штучного розуму, що виник внаслідок цього, суттєво перевищив людську можливість оцінювання поточних подій. В одному із статистичних вимірювань його вміння селекціонувати телеграми, які згодом мали стати історично важливими, за шкалою, де 1 означає відсутність неправильного вибору, було оцінено на 0,14, тоді як PCI – усього на 0,05.

І хоч ефект діяльності алгоритму є далеким від ідеалу, дослідники все ж вказують на те, що “штучний архівіст” міг би допомогти у реальному часі звузити коло подій, які варто переказувати нащадкам. Прилаштована до цього завдання модель вибрала приблизно 5% всіх телеграм, з яких аж 80% справді опинилися у списку.

Емілі Еріксон, соціолог із Єльського університету, яка не брала участі у дослідженнях, стверджує, що попри використання недосконалих даних, адже навіть компендіум було створено на основі суб’єктивної оцінки кількох істориків, саме дослідження пропонує практичні знаряддя і стосується гіпотези Данто. “Уже саме тестування цієї концепції за допомогою машинного навчання є цікавим, – каже Еріксон, – а аналіз результатів є ще більш захопливим”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Автоматичний інспектор безпеки Сила плазми проти раку