Барви річкової води

Барви річкової води

На основі кольору води можна здогадатися, що несе ріка. Є в ній світло-зелені водорості чи жовто-коричневий намул? Людське око не зауважить легких змін у цих відтінках, але це можуть супутники. А науковці завдяки цьому здатні відстежувати масштабні процеси, які відбуваються в річках та їхніх водозбірниках, а також бачити симптоми загроз – пише Нік Оґаса в журналі Scientific American.

Група дослідників, якими керував Джон Ґарднер з Університету Піттсбурга, проаналізувала 234727 супутникових знімків за останні 35 років – сукупно понад 100 тис. км річок. Результати аналізу було опубліковано в часописі Geophysical Research Letters. Науковці визначили для кожної річки характерну довжину хвилі відбитого світла, а відхилення представили в числовій формі. “Це дуже новаторський підхід”,  – коментує Карл Легляйтер із Геологічної служби Сполучених Штатів, який не брав участі в дослідженнях.

Група Ґарднера встановила, що серед американських річок переважають ті, що несуть жовті осади (56 %) і зелені водорості (38 %). Третина з них змінила колір за останні десятиліття, а найшвидше цей процес відбувається поблизу водяних загорож, які є водночас загатою і для величезної кількості річкового осаду.

“Ефект, що його виявили мої колеги, є дивовижним”, – говорить Кетрін О’Райлі, дослідниця довкілля з Університету штату Іллінойс, яка не брала участі в проєкті, але зараз співпрацює з двома його учасниками.

Річки на Заході США пересунулися в бік блакитної частини спектра, що може вказувати на те, що вони тепер несуть менше піску й мулу, ніж раніше. З іншого боку, річки Північного Сходу пересунулись у бік червоної частини й стали жовтішими – це вказує або на зниження рівня води, або на збільшення кількості осаду. На думку Ґарднера, причиною цих відмінних трендів мають бути якісь регіональні чинники, наприклад спосіб оброблення землі або ж зміни у використанні водозливів. І це саме вони впливають на зміну відтінків. Деякі річки, однак, не відповідали головним трендам у регіоні через локальні обставини.

“Ми виявили не лише довготермінові, але й сезонні зміни барв річок”, – каже Ґарднер. Багато з них навесні чи влітку стають жовтішими, оскільки тоді випадає більше дощів, а дощівка, яка спливає до річок, постачає більше осадів. Усе-таки багато залежить від географії та діяльності людини, наприклад у сільському господарстві.

Дослідники підкреслюють, що використання супутників для реєстрації змін у кольорах річки може посприяти тому, що вони раніше дізнаватимуться про початок шкідливих процесів у ній. Легляйтер особливо зацікавлений у спостереженні за токсичним розцвітанням водоростей. “Про те, що в довкіллі відбувається щось погане, ми часто дізнаємося надто пізно. Супутники тут можуть дуже знадобитися”, – додає О’Райлі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Інвазія плямистої мухи Рослинна “гонка озброєнь”